З якими проблемами стикаються українці під час усиновлення дитини (розповіла Дар’я Касьянова
Керівник програми «Сирітству — ні!» благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» під час онлайн-конференції, що проводиться news.bigmir.net, розповіла про проблеми, з якими стикаються українці під час усиновлення, і про кількість дітей-сиріт, що залишилися на непідконтрольних українській владі територіях Донбасу. Витяг із відповідей Дар’ї Касьянової публікуємо у вигляді інтерв’ю.
Настя: Скажіть, скільки дітей-сиріт зараз проживають на непідконтрольних українській владі територіях?
Дар’я Касьянова: Сьогодні в Донецькій і Луганській областях на території, непідконтрольній Україні, за нашими оцінками, близько 3 тисяч дітей. Не завжди це діти-сироти, оскільки в деяких випадках заблоковані суди й дитина не набула статусу. Найчастіше це діти, які мають батьків. Але через тотальну бідність, через відсутність роботи, через неможливість годувати дитину ці діти потрапляють до інтернатних закладів, в інтересах яких — зібрати під своїм дахом максимальну кількість знедолених.
Ця ситуація ніяк не відрізняється від того, що зараз відбувається на території всієї України. Якщо ще два роки тому в Україні працювало 12 тисяч підготовлених соцпрацівників, які на ранній стадії допомагали адаптуватися сім’ям, що потрапили в таку біду, то сьогодні ситуація змінилася радикальним чином. Кількість співробітників соціальних служб різко скоротилася, а їхні зусилля переважно спрямовані на роботу з переселенцями. Водночас сім’ї, які опиняються в складних життєвих обставинах, намагаються впоратись із цим самостійно. Найчастіше вони не справляються, тож потенціал для сирітства в Україні, на жаль, колосальний.
Можна прогнозувати, що кількість дітей в інтернатних установах зростатиме. На сьогодні, за оцінками експертів, близько 80 тисяч дітей, які мають сім’ю, мешкають в інтернатах. Звертаю увагу, що це не сироти, у всіх цих дітей є батьки.
Ярослава: Дашо, ви неодноразово допомагали усиновити дитину з непідконтрольної українській владі території Донбасу. Яку допомогу ви надавали?
Дар’я Касьянова: Сьогодні усиновити дитину із зони АТО дуже складно: її неможливо навіть перемістити на територію України, є певні заборони. На непідконтрольній території на Донеччині працює Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, який насамперед надає психологічну допомогу.
Крім того, наш досвід — це допомога з оформленням опіки найближчих родичів дітей, у яких загинули батьки. Ось приклад: у 5-річної дівчинки на очах загинула вся родина (мама, тато, бабуся і старша сестра). У дівчинки залишилася лише одна родичка, якій ми допомагали оформити опіку. Досі із цією дівчинкою працює психолог Гуманітарного штабу Ахметова: від пережитого горя дівчинка довго не розмовляла.
На жаль, таких прикладів у нашій роботі чимало. Є складні випадки, коли брати та сестри роз’єднані: діти молодшого й старшого віку перебувають у різних установах, розташованих до того ж у різних містах. Когось із дітей однієї родини вивезли до України, а хтось залишився на непідконтрольній території. Сьогодні в нас п’ять таких випадків, вирішити цю проблему та возз’єднати дітей нам поки що не вдається.
Ганна: Скільки часу триває процес усиновлення в Україні?
Дар’я Касьянова: Я працюю в програмі «Сирітству — ні!» вже понад шість років. За моєї пам’яті найшвидший період усиновлення тривав 4 місяці, найскладніший — понад 9 місяців. Але в будь-якому разі протягом року сім’я завжди встигала всиновити дитину.
На нашому порталі www.sirotstvy.net дуже зрозуміло прописано всю процедуру. Проблем під час усиновлення кілька. Насамперед необхідно зібрати необхідний пакет документів. На це витрачається не більше ніж місяць часу, найбільше часу потрібно на оформлення документа з міліції і довідки про стан здоров’я. Далі починається складний процес — підбір дитини. Є сім’ї, які відразу знаходять свого малюка, але бувають і суперечки щодо віку, наявності в дитини братів і сестер.
І, звісно, найтриваліший процес в Україні — це суд. За різних обставин розгляд справи дитини в суді може відкладатися на три місяці й більше.
Оксана: Багатьом парам відмовляють в усиновленні, мотивуючи це недостатнім фінансовим станом. Який заробіток має бути в сім’ї і які основні фактори враховуються, якщо пара вирішила взяти дитину під опіку?
Дар’я Касьянова: Справді, є певні вимоги до усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, які бажають взяти дитину в сім’ю.
Якщо сім’я складається з трьох осіб — мама, тато й дитина — їхній дохід має становити не менше від трьох прожиткових мінімумів (з 01.09.2015 це 1330 грн на дорослого та 1167 грн на дитину до 6 років — ред.). На мій погляд, це не жорсткі вимоги, бо основна проблема в Україні — звинувачення батьків у тому, що вони беруть дітей лише з меркантильних міркувань. Насправді за ті гроші, які сьогодні платить держава на прийомну дитину, складно прогодувати всю родину.
Але щоб уникнути подібних звинувачень, необхідно мати дохід, який зможе забезпечити і дорослих, і дитину, адже їй знадобиться одяг, лікування, харчування, психологічна й соціальна допомога. Варто враховувати той факт, що діти з інтернатних установ часто потребують якісної психологічної допомоги, на яку потрібні певні кошти. З іншого боку, дітям необхідний розвиток, вони мають відвідувати гуртки, здобувати освіту, тобто жити нормальним життям, як дитина у звичайній біологічній сім’ї.
Ганна: Як багато українських дітей забирають прийомні батьки-іноземці? Чи змінилася ця ситуація за останні два роки?
Дар’я Касьянова: Тенденція така, що сьогодні українське усиновлення практично втричі перевищує міжнародне. Цього року із січня до вересня українці усиновили 912 дітей, іноземці — 233 дитини. Інша річ, що для іноземців існують певні обмеження. Наприклад, вони не можуть усиновити дитину до п’яти років, лише з певними діагнозами.
Нік: Ви можете озвучити, у якому розмірі необхідний бюджет для утримання одного сироти в дитячому будинку? Чи це не є основною причиною небажання допомогти сім’ям в усиновленні дітей?
Дар’я Касьянова: Утримання однієї дитини коштує державі 48 тис. грн. У 2013 році було проведено дослідження, під час якого оцінили, скільки дійсно коштує перебування дітей в інтернатних установах. І сума становила майже 6 млрд грн на рік (на підставі «Моніторингового дослідження стану функціонування інтернатних установ» — ред.). При цьому слід звернути увагу на те, що лише 1 млрд грн іде на реальні потреби дітей — одяг та їжу. А решта коштів — це зарплата, утримання установ, комунальні послуги. Ми маємо величезну витратну машину, яка здебільшого нічого хорошого дітям не дає.
Марина: Як боротися з корупцією, з якою стикаються пари під час усиновлення дитини?
Дар’я Касьянова: Якщо ви зіткнулися з корупцією під час усиновлення дитини, зателефонуйте на гарячу лінію порталу www.sirotstvy.net 0-800-50-14-14. Повірте, ми зробимо все можливе, щоб розібратися і максимально висвітлити те, що відбувається в інтернатних установах і під час усиновлення.
Перейти на відеоверсію онлайн-конференції можна тут.
СИРІТСТВУ — НІ!