ЯК ПРАВИЛЬНО ДАРУВАТИ ЛЮБОВ ДІТЯМ, ЩОБ ЇХ НЕ РОЗБЕСТИТИ
Багато батьків в Україні бажають дарувати свою любов не лише біологічним дітям, а й тим, хто осиротів або позбавлений батьківського піклування. Даруючи сімейне тепло дитині з інтернатного закладу, мама й тато намагаються максимально компенсувати любов малюку, проте роблять це дещо фанатично. В решті-решт це призводить до проблемної поведінки дитини у майбутньому. Про те, як правильно дарувати любов дітям, щоб їх не розбестити, розповідають спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова.
Способи вираження любові до дитини можна класифікувати за чотирма типами:
• зоровий контакт;
• невербальний контакт;
• пильна увага;
• дисципліна.
Кожен із цих типів виявлення любові по-своєму важливий. Дехто з батьків зосереджує свою увагу на одній або двох сферах, нехтуючи іншими, що є помилкою. На сьогодні у моделі спілкування «батьки-діти» найпоширенішою є роль дисципліни. Часто діти можуть бути дисциплінованими, але не відчувати себе «в любові». Вони поводяться цілком пристойно, поки ще маленькі, правда, зазвичай вони надто тихі, трохи похмурі та здебільшого замкнуті. Їм не вистачає спонтанності, цікавості та дитячого надлишку радості – всього того, що характерно для дитини, яка розвивається в атмосфері любові.
Проте, для правильного формування стосунків у родині важливими є усі типи прояву любові.
Зоровий контакт
Діти можуть довго дивитися в очі. Чи помічали? Власне кажучи, саме таким способом вони черпають батьківську любов. Вони зазирають у саму душу, знаходячи там справжнє ставлення до себе. Тільки не відводьте погляд. Вашому малюку може здатися, що ви приховуєте від нього свої почуття.
Не забувайте, що люблячий погляд – серед з головних джерел емоційної наснаги для дітей. Якщо батьки використовують цей потужний засіб контролю у позитивному ключі, будьте певні, ви станете авторитетом для малюка.
Невербальний контакт
Здавалося б, найпростіше виявити свою любов до дитини ласкавим дотиком. Проте разючий факт! Дослідження показали, що більшість батьків торкаються дітей лише в разі потреби: допомагаючи їм одягнутися, сісти в машину тощо. Ви рідко зустрінете батька, який просто так, з доброї волі, без жодного приводу скористається можливістю виказує ласку до дитини.
Не обов’язково треба цілуватися чи обніматися. Мова йде про будь-який невербальний вияв любові: доторк до руки, обійняти за плечі, погладити по голові, жартівливо поштовхатися тощо. Якщо пильно спостерігати, як батьки спілкуються з дітьми, то насправді більшість намагаються звести до мінімуму таку форму комунікації. Це секрет зміцнення емоційної рівноваги дитини; розкрити цей секрет і застосовувати його на практиці – значить домогтися успіху у важкій ролі батьків.
Пильна увага
Ні, мова йде не про гіперопіку та не про фанатичну прив’язаність. Батьки мають вдосталь приділяти увагу саме емоційній сфері життя дитини.
Часом так складно довіряти дітям. Та саме цього вони чекають від дорослих. Не грошей, не подарунків, а уваги та довіри. Ви можете передбачати їхні бажання. Ви можете застерігати їх від потенційних помилок. Та запам’ятайте: ви не зможете та не повинні проживати за них життя. Це належить зробити дітям самостійно. Тому довіряйте дітям та підтримуйте їх у разі потреби.
Дисципліна
Безперечно, вона потрібна. Проте в міру. Адже сувора дисципліна призводить до деструкції особистості. У всьому дотримуйтеся міри.
Говоріть про свою любов
Кажіть про свої почуття дітям не за щось, а просто так. Говоріть, про що ви думаєте, коли дивитесь на них: «Як чудово, що у мене є син! Як чудово, що у мене є дочка!» Говоріть, що відчуваєте – це потрібно сказати. І нехай ваші слова можуть здатися комусь дурними та недоречними, але ви ж знаєте, що говорите їх не для інших, а для себе та дітей.
Пам’ятайте, батьківська любов – це не лише опіка, турбота, а й мистецтво виховання маленької людини, яка в майбутньому завдяки вашій підтримці зможе стати гідною поваги людиною.
