ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ПРАВИЛЬНО РЕАГУВАТИ НА ЗАУВАЖЕННЯ

Для несформованої психіки дитини критика завжди неприємна, у якій би формі вона не була висловлена. Тому спеціалісти Фонду Ріната Ахметова підготувати матеріал про те, як навчити дитину правильно реагувати на критику. 

Мабуть, батьки неодноразово стикалися з ситуаціями, коли їхня дитина приходила зі школи або з занять гуртка засмученою, ображеною. Виявлялося, що її просто розкритикували, тому вона не хоче ходити до школи або на гурток. Як же діяти в такій ситуації? Як реагувати?  

Немає нічого дивного в тому, що дитина образилася на тих людей, які її засмутили. Але необхідно навчити сина чи доньку адекватно реагувати на критику, щоб адаптуватися до життя в суспільстві. Адекватно реагувати на критику – це значить зуміти визнати свою помилку або ж відстояти власну точку зору.  

Психологи не рекомендують жаліти засмучену критикою дитину, просто поговоріть з нею, обговоріть усе й порадьте їй, як поводитися в таких ситуаціях. 

 Що порадити дитині?  

1. Критика – це не особиста образа. Розкажіть дитині, що вона не повинна так перейматися, адже скільки людей, стільки й думок. Наприклад, комусь її робота не сподобалася, а комусь сподобалася. Критика – це лише думка конкретної людини з приводу чогось, а не вираз особистого ставлення цієї людини до неї. 

2. Порадьте дитині спокійно реагувати на критичні зауваження, без агресії. Поясніть, що критика може бути цілком доречною, якщо, наприклад, вона зробила безліч помилок при виконанні якогось завдання. Важливо навчитися розбиратися в тому, наскільки критика є об’єктивною.  

3. Навчіть дитину відповідати на критику. Якщо її критикують, вона не повинна мовчати. Варто вислухати, подумати й відповісти, аргументувавши свою думку, якщо критика необ’єктивна. Якщо ж вона об’єктивна, краще визнати свої помилки й попросити допомоги в того, хто може її надати.  

4. Поясніть дитині, що люди, які старші за неї, мають більший досвід, ніж вона, у них більше знань, тому їхню думку варто поважати. Але коли критика стосується творчості, де немає жодних рамок і правил, коли достатньо аргументів, відстоювати власну думку варто.  

5. Слід пояснити дитині, що критика – не привід для сварок. Бажано завжди знайти компроміс, спокійно поговорити з тим, хто критикує. І намагайтеся не залишати дитину наодинці з її проблемами, допоможіть знайти вихід із будь-якої ситуації, розібратися й зробити правильні висновки.