В УМОВАХ ВІЙНИ ДІТИ ШВИДКО ДОРОСЛІШАЮТЬ І СТАЮТЬ ОПОРОЮ ДЛЯ БАТЬКІВ - ПСИХОЛОГ

З травня цього року Фонд Ріната Ахметова організував психологічну допомогу переселенцям із зон бойових дій. Після створення при фонді Ахметова Гуманітарного штабу «Допоможемо», це стало окремим напрямом. При штабі постійно працює 10 психологів, які допомагають батькам-переселенцям і їхнім дітям адаптуватися до нового місця проживання, прийняти непросту ситуацію у житті. Як розповіла в інтерв'ю УНІАН координатор психологічної допомоги при Гуманітарному штабі «Допоможемо» Олена Лук'янчук, діти - найбільш уражений прошарок населення в умовах війни. «У дітей немає здатності переробити інформацію про війну, бомбардування, голод. У дорослої людини є цей ресурс.

Ми вже спостерігаємо, коли 8-річні діти, говорять про бажання взяти зброю і розстріляти «дядьку з автоматом», щоб захистити маму. Наше завдання допомогти впоратися з цим спрямованим злом. Є діти, які після бомбардувань, майже не сплять, тижнями. Є діти, які не хочуть їсти або їдять мало, щоб «залишити поїсти мами і сестрички». Це наслідки психотравмуючих ситуацій, які призводять до втрати емоційної чутливості. Людина стає як робот. Діти дуже рано дорослішають, дитинство для них закінчилося. Вони перестають радіти життю, стають опорою для своїх же батьків. Спостерігається зміна ролей», - розповідає психолог.

Експерт підкреслює, що люди опинилися в ситуації, до якої вони не були готові, зокрема, до війни, до втрати мирного життя. «Все, що відбувається зараз в Україні для будь-якої людини - величезна психічна травма. Ми простягаємо руку людям, які ніколи не стикалися з воєнними умовами. Комусь потрібно допомогти просто вижити в зоні АТО, адже людина втрачає адекватне сприйняття життя. Люди знаходяться в психічно важкої ситуації, в психічній напруженості. Вся наша психіка ґрунтується на досвіді. Якщо досвіду виживання, втрати роботи в умовах війни немає, з психікою відбуваються такі явища як завмирання або заперечення. Люди розгублені. І тут необхідно, щоб більш адекватна людина допомогла. Людям хочеться вірити, що завтра буде все добре. Але завтра стає гірше і люди впадають ще у велику розгубленість. І реакція часто неадекватна. У людей часто не вистачає емоційних ресурсів навіть для, щоб покинути зону АТО. Деяких людей доводиться вмовляти виїхати із зон бойових дій.

Те, що робить штаб при фонді Ахметова це величезна, дуже важлива робота. Ми допомагаємо людям з евакуацією. Не всі хочуть їхати, не вірять, що це необхідно, багато розгублені, багатьом нікуди їхати, багатьом не за що», - каже психолог. «Робота волонтерів штабу величезна в плані не тільки фінансової підтримки, але й моральної. Переселенці розуміють, що вони не самотні. У них є можливість поселитися на мирних територіях, отримати гуманітарну допомогу. Людина починає розуміти. Хоча б на це можна спиратися, що вона не самотня в цьому світі», - відзначає Олена Лук'янчук.

Постійна адреса статті на сайті УНІАН