СТРАХ РОЗЛУКИ: ЯК ВІДУЧИТИ ДИТИНУ СПАТИ У БАТЬКІВСЬКОМУ ЛІЖКУ

У період адаптації дитини у новій сім’ї виникає страх бути залишеною чи забутою. Часто малеча протягом певного часу постійно перебуває разом із дорослими, тому що є велика потреба в емоційній присутності. У такий спосіб відбувається становлення нормальної прив’язаності між дитиною та усиновителями чи прийомними батьками. Проте, щоб це перейшло у процес нормалізації, треба докласти зусиль. Одним із явиш компенсації уваги є спільний сон. 

Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» розповіли про способи, як можна відійти від практики спільного сну дитини з батьками. Ось найцікавіші методи. 

1. Перед приготуванням до сну слід виокремити суто «дитячий час», коли батьки показують дитині, що вона їм важлива. Як це зробити? Спільна пасивна діяльність. Наприклад, читання казки або ж просто переднічне спілкування про події дня. Одним із методів організації батьківської присутності є залишення увімкненого світильника. Ви говорите дитині, що світло у кімнаті – це сигнал її безпеки для мами і тата. Тоді маляті не так страшно бути у приміщені самому.  

2. Окреме спальне місце – невід’ємна частина особистого простору. Усім батькам рано чи пізно слід донести цю істину до дитини. Для усиновленої чи прийомної – тим більше, адже життя в інституції не забезпечувало сповна це право. І тут варто дати відчути дитині, що ви її любите, а отже поважаєте її особистий простір і це є нормою людських стосунків. Адже кожен має право на цей особистий простір. Досить складно дитині це сприйняти відразу. Тому можна піти на компроміс, а саме розробити правило «одного дня» – практикувати спільний сон у випадку потреби (коли дитина відчуває емоційну потребу у цьому). Головне, щоб це не перейшло у маніпуляції.