ПТСР у військових: які ознаки та симптоми?

Для багатьох ветеранів повернення з військової служби означає подолання симптомів посттравматичного стресового розладу. В умовах триваючої війни в Україні проблема є нагальною, і з часом вона буде поставати ще гостріше. Проте є речі, які можна зробити, щоб почуватися краще вже сьогодні.

ПТСР — це пов’язаний зі стресом розлад, який розвивається після травматичного досвіду і впливає на повсякденне життя людини. Хоча цей розлад часто вважається хронічним станом, який триває довічно, насправді його можна ефективно лікувати.

Що таке посттравматичний стресовий розлад у військових?

Більшість (але не всі) ветерани переживають тривалі симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Насправді військова служба є найпоширенішою причиною таких розладів.
Посттравматичний синдром у військових виражається у наступних проявах:

важко звикнути до життя поза армією;
постійне перебування в очікуванні паніки чи вибуху;
почуття емоційної заціпенілості та відірваності від своїх близьких;
впевненість у тому, що повернення до звичайного цивільного життя неможливе.

ПТСР, відомий ще як контузійний шок або бойовий стрес, виникає після серйозної травми або ситуації, яка загрожує життю. Це нормально, коли розум і тіло перебувають у шоці після такої події, але ця реакція може стати посттравматичним стресовим розладом, коли нервова система «застрягає» у цьому стані.

Важко жити з нелікованим ПТСР, а через тривалий час очікування покращень легко впасти духом. Але як би ви не відчували себе ізольованим або емоційно відрізаним від інших, важливо знати, що ви не самотні. Ви можете почуватися краще, і ви можете почати сьогодні, навіть поки чекаєте на професійне лікування.

Головні виражені ознаки ПТСР у військових

Хоча симптоми посттравматичного стресового розладу у військових можуть розвинутися через години або дні після травматичної події, іноді вони з’являються протягом місяців або навіть років після повернення з зони бойових дій. Хоча ПТСР розвивається по-різному у кожного ветерана, існує чотири основні симптоми ПТСР:

Повторювані, нав’язливі нагадування про травматичну ситуацію, включаючи тривожні думки, кошмари та спогади, коли є відчуття, що подія повторюється знову. Можуть відчуватися сильні емоційні та фізичні реакції на нагадування про травму, такі як напади паніки, неконтрольоване тремтіння та серцебиття.
Уникання речей, які нагадують про травматичну подію, включаючи людей, місця, думки чи ситуації, які асоціюються з поганими спогадами. Це включає віддалення від друзів і сім’ї та втрату інтересу до повсякденної діяльності.
Негативні зміни у думках і настрої, такі як перебільшені негативні переконання про себе чи світ і постійне почуття страху, провини або сорому. Це може спричинити зниження здатності переживати позитивні емоції.
Постійне перебування насторожі, нервовість та надмірні емоційні реакції, на що вказують дратівливість, гнів, необачна поведінка, труднощі зі сном, проблеми з концентрацією та підвищена пильність.

Які є типи посттравматичних реакцій на стрес у військових?

Після травми у військовослужбовців часто виникають думки про деталі травматичних подій, які вони пережили, і ці спогади можуть викликати такі фізичні реакції, як напруження м’язів, розлад шлунку, надмірне потовиділення або прискорене серцебиття. Повторювані кошмари про травматичні події також є поширеними.

Для більшості людей ці критерії ПТСР зникнуть природним шляхом після відновлення звичайних обов’язків і підтримки їхніх бойових друзів, близьких і сім’ї. Це часто відбувається без професійної допомоги, консультації чи лікування.

Коли симптоми ПТСР у військовослужбовців після травматичної події зберігаються і починають заважати повсякденному життю, це може бути ознакою стресового розладу, пов’язаного з бойовими діями. Поширені проблеми можуть включати:

Вживання алкоголю чи наркотиків

Багато військовослужбовців і ветеранів із посттравматичним стресовим розладом вживають алкоголь, щоб не думати про те, що з ними сталося. Незважаючи на те, що алкоголь іноді допомагає людям заснути, він насправді підвищує ймовірність того, що вони прокинуться вночі та може посилювати спогади та кошмари.

Вживання наркотиків і алкоголю також може посилити гнів, створити проблеми на роботі та вдома і призвести до погіршення стану здоров’я. Може здатися, що алкоголь діє в короткостроковій перспективі, але в майбутньому він створює ще більше проблем.

Почуття провини

Багато людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад, відчувають провину за те, через що вони пройшли, і що вони зробили або не зробили. Люди з ПТСР часто думають: «Це моя вина» про ситуації, які вони не можуть контролювати.

Проблеми у стосунках / відсутність близькості з іншими

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть стати на заваді важливим стосункам. Проблеми в шлюбі та розлучення є звичайним явищем для людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад. Їм може бути важко говорити з іншими про те, через що вони пройшли або що вони переживають.

Деякі люди з ПТСР думають, що інші не зрозуміють або не зможуть полюбити їх, якщо знатимуть деякі речі, які вони робили під час бойових дій. Люди з посттравматичним стресовим розладом часто хвилюються, що вони не є хорошими батьками. Їм може бути важко відчувати любов або близькість до інших людей.

Депресія

Уникання є симптомом посттравматичного стресового розладу, який утримує людей від того, що їм раніше подобалося. Результатом цього може бути депресія, оскільки вони перестають робити те, що раніше було значущим або веселим.

Труднощі на роботі

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть негативно вплинути на роботу. Наприклад, якщо кошмари або інші симптоми викликають проблеми зі сном, це може спричинити втому та брак енергії, необхідної для ефективного виконання роботи. Думки про травму можуть виникати під час роботи, і їм важко залишатися зосередженими, або вони можуть відчувати менший інтерес до роботи, яка їх цікавила раніше. Вони також можуть бути дратівливими або воліти залишатися наодинці, що ускладнює взаєморозуміння з колегами.

Важко довіряти (керівництву, людям загалом)

Довіра — це сфера, на яку часто впливає ПТСР. Деякі люди, які страждають на посттравматичний стресовий розлад, відчувають, ніби їх підводять. Вони можуть зайти так далеко, що подумають, що нікому не можуть довіряти. Хоча недовіра до людей або невідкритість до них може захистити від травми в короткостроковій перспективі, це може призвести до тривалого почуття самотності.

Надмірне переживання про безпеку

Деякі люди з ПТСР ніколи не почуваються в повній безпеці. Їм може здатися, що вони повинні нести «вартову службу» у власному домі або перевіряти периметр свого двору. Відсутність почуття безпеки може заважати нормальній повсякденній діяльності.

Трудоголізм

Є багато способів, за допомогою яких люди з ПТСР намагаються уникнути тривожних спогадів і думок, які спадають їм на думку. Хтось працює багато годин або береться на задачі, які вимагають понаднормової роботи, щоб не думати про травму.

Перфекціонізм

Коли людина проходить через жахливу ситуацію, яку не може контролювати, це може бути жахливо. Це також може привести до переконання, що результат події міг бути іншим. Такий спосіб мислення може спонукати намагатися контролювати кожен аспект навколишнього світу. Це може сильно напружити стосунки в сім'ї.

Психологічна реабілітація військовослужбовців: необхідні кроки

За допомогою розуміння природи посттравматичного синдрому та його подолання можна навчитися справлятися зі стресом і розвинути нові навички, які принесуть користь у післявоєнному житті. Наступні кроки допоможуть знову відчувати спокій, відновити зв’язок з іншими, впоратися з кошмарами та спогадами, з почуттям депресії, тривоги чи провини та відновити відчуття контролю. Психологічна допомога при ПТСР тільки покращить результат.

Крок 1: саморегулюйте свою нервову систему

ПТСР може змусити почуватися вразливим і безпорадним. Але ви маєте більше контролю над своєю нервовою системою, ніж можете собі уявити. Коли ви відчуваєте збудження, тривогу або втрату контролю, ці поради можуть допомогти заспокоїтися:

Усвідомлене дихання: щоб швидко заспокоїтися в будь-якій ситуації, просто зробіть 60 вдихів, зосереджуючи свою увагу на кожному видиху.
Сенсорний підхід: подібно до того, як гучні звуки, певні запахи або відчуття піску в одязі можуть миттєво перенести вас назад у зону бойових дій, так само сенсорна інформація може швидко вас заспокоїти. Згадайте позитивні моменти того часу: що приносило вам комфорт наприкінці дня? Можливо, це був перегляд фотографій вашої родини? Або прослуховування улюблених пісень чи погладжування тварини?
Відновлення емоційного зв’язку: нормально хотіти уникати згадування або повторного переживання того, через що ви пройшли в бою. Але проблема в тому, що уникнення цих спогадів не змусить їх зникнути. Єдиний спосіб зцілитися і рухатися далі — відновити зв’язок із тим, що ви відчуваєте і прожити цю подію.
Створіть «безпечний» простір: облаштуйте для себе затишне місце, куди можна сховатися, коли вам потрібно розслабитися, помедитувати або попрацювати над травматичними спогадами.

Крок 2: рухайтесь

Регулярні фізичні вправи принесуть максимум користі. Окрім спалювання адреналіну, тренування можуть вивільняти ендорфіни та покращувати настрій. І, дійсно зосереджуючись на своєму тілі під час виконання вправ, ви можете допомогти своїй нервовій системі розблокуватись і вийти зі стресової реакції мобілізації.

Вправи, які є ритмічними і залучають руки й ноги, наприклад біг, плавання, баскетбол або навіть танці, добре працюють: замість того, щоб продовжувати зосереджуватися на своїх думках під час руху, ви концентруєтесь на тому, що відчуває ваше тіло.

Яку б вправу ви не обрали, намагайтеся тренуватися не менше 30 хвилин щодня (це можуть бути і 10-хвилинні підходи тричі на день).

Крок 3: зверніться по підтримку до близьких

Спілкування віч-на-віч з людиною, яка піклується про вас, — ефективний спосіб заспокоїти свою нервову систему, але це не обов’язково повинно включати багато розмов. Для будь-якого ветерана з посттравматичним стресовим розладом важливо знайти людину, яка буде слухати, не засуджуючи, коли ви хочете говорити, або просто проводити час з вами, коли ви цього не хочете. Ця особа може бути вашою другою половинкою, членом сім’ї, одним із ваших побратимів чи другом.

Ви також можете спробувати:

Приєднатися до групи підтримки ПТСР. Спілкування з іншими ветеранами, які стикаються з подібними проблемами, може допомогти почуватися менш ізольованим і отримати корисні поради щодо того, як впоратися з симптомами та працювати над одужанням.
Волонтерство заради важливої для вас справи або допомоги комусь, хто цього потребує — це чудовий спосіб як спілкуватися з іншими, так і відновлення відчуття сили.
Поговорити з терапевтом: існує багато психологічних сервісів, спеціалісти яких можуть допомогти з депресією, тривогою, стосунками тощо.
Підтримуйте зв'язок із цивільними: іншим людям не обов’язково проходити через схожий з вашим досвід, щоб відчувати емпатію до болючих емоцій і запропонувати вам підтримку.

Крок 4: подбайте про своє тіло

Симптоми посттравматичного стресового розладу, такі як безсоння, гнів, проблеми з концентрацією, можуть погано впливати на ваше тіло та, зрештою, негативно позначитися на вашому здоров’ї. Ось кілька активних кроків, які ви можете зробити, щоб покращити симптоми ПТСР:

Знайдіть час, щоб розслабитися і відновити баланс свого тіла. Техніки релаксації, такі як масаж, медитація або йога, можуть зменшити стрес, полегшити симптоми тривоги та депресії, допомогти вам краще спати та подарувати відчуття спокою і благополуччя.
Підтримайте свій організм здоровим харчуванням. Омега-3 відіграють важливу роль у емоційному здоров’ї, тому включіть у свій раціон такі продукти, як жирна риба, насіння льону та волоські горіхи. Обмежте споживання обробленої та смаженої їжі, цукру і рафінованих вуглеводів, які можуть посилити перепади настрою та коливання енергії.
Висипайтеся. Депривація сну загострює гнів, дратівливість і примхливість, тому намагайтеся спати 7-9 годин щоночі. Розробіть розслаблюючий ритуал перед сном (послухайте заспокійливу музику, прийміть гарячий душ або почитайте), вимкніть екрани принаймні за годину до сну та зробіть свою спальню максимально темною і тихою.