Перевірка на тривалість: як завоювати довіру прийомного підлітка?
Це одне із перших і актуальних запитань, що постає перед кандидатами в усиновлювачі, опікуни, прийомні батьки: як встановити довірливі стосунки вже з немаленькою дитиною? У дітей меншого віку є ще потреба у турботі батьків, проте діти підліткового віку, здається, намагаються максимально проекспериментувати з нервовою витримкою нових батьків.
То як бути подружжю, яке приймає у своє життя дитину-підлітка, і чого не слід робити, пояснюють спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!».
Діти, які потрапили в інтернатну інституцію вже у свідомому віці або мешкали там тривалий час, знають, що треба у цьому житті розраховувати лише на себе, адже добре знають, про біль, зради, прикрощі, безпідставні обіцянки. Тому найкращий спосіб життя – це лише виживання і перевірка на міцність.
Як до такого комплексу прийомного підлітка підготуватися кандидатам?
1. Бути непохитними.
Мається на увазі не абсолютна безкомпромісність. Ні, з дитиною слід розмовляти, обговорювати майбутні плани, рішення, радитися. Проте не давати собою маніпулювати. Бо ви тут дорослий. І ви берете на себе відповідальність за здоров’я та благополуччя цієї дитини. Ці акценти потрібно розставити відразу. І рішення, які ви приймаєте, обумовленні прагненням забезпечити це благополуччя. Це слід пояснити дитині, проте не авторитарно, а демократично.
2. Бути дорослими.
Перед вами хоч і підліток, але це дитина, яка намагатиметься вас прощупати завжди і в усьому, шукаючи слабке місце. Дитина може робити вчинки, що викликатимуть у вас лише дратування та сльози. Ви ображатиметеся. Та слід пам’ятати: ви дорослий, а то дитина, яка не знала та не відчувала любові тривалий час. Усі ці дії можуть бути випробуванням саме для вас – захочете ви її повернути в заклад чи ні. Іноді про це ви можете почути прямо: «Поверни мене в заклад», «Я вам не потрібен», «Держава платить за мене гроші вам» тощо. Що робити? Бути дорослим і дати зрозуміти новому членові родини, що не буде повернення у заклад.
3. Бути чесними та послідовними.
Дітям важливо відчути себе вагомою частиною вашого життя. Саме тому все, що обіцяєте, треба безперечно виконувати. Не можна пообіцяти, а потім з’їхати на невідкладні справи – це призведе до дитячого обурення та вияву тотальної недовіри до вас. Плануйте разом спільне дозвілля і більше розмовляйте. Якщо ви не впевнені у своїй обіцянці, то говоріть, що докладете зусиль. Важливим є і поняття чесності. Говоріть дитині про всі свої почуття, пов’язані з нею та її діями, застосовуючи метод «Я-повідомлення..»: «Я тебе чую…», «Я думаю, що ти можеш змінити цю ситуацію», «Я рада/ у смутку через твої дії» тощо.
Безперечно, для встановлення довірливих стосунків треба час та проходження через ряд певних ситуацій, тому успіхів вам, і майбутнім і нинішнім батькам!
