МІФИ ПРО УСИНОВЛЕННЯ
Існує багато міфів про усиновлення. Спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова підібрали деякі найпоширеніші та спробували їх розвіяти.
Усі діти, які перебувають в інтернатних закладах, хворі. Кожна дитина проходить ретельне медичне обстеження, вас обов’язково попередять про наявні в неї діагнози, і ви зможете обміркувати, чи брати у свою родину дитину з таким захворюванням, чи матимете сили на її лікування.
Усиновлена дитина повторить долю своїх кровних батьків, у неї погана спадковість. Через цю причину багато потенційних батьків відмовляються брати у свої сім’ї дітей із інтернатних закладів, але цей міф не має під собою ніякої основи. Більшою мірою подальше життя такої дитини залежить від виховання.
Процедура усиновлення дуже тривала й дорога. Насправді всі адміністративні питання, що стосуються усиновлення, можна вирішити в стислі терміни. Вам знадобляться такі довідки:
- копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
- довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
- копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
- висновок про стан здоров’я кожного заявника;
- засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; - довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
- копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Як бачите, перелік необхідних документів не такий великий, усе цілком реально зібрати за місяць-півтора, а можливо, і швидше. Усі довідки безкоштовні.
Якщо дитина дізнається, що вона нерідна, почнуться конфлікти. Не менше конфліктних ситуацій виникає з рідними дітьми. Часто усиновлені сини й доньки дізнаються цю інформацію від сусідів, що призводить до неприйняття дитиною цього факту. По досягненні певного віку батькам краще розповісти дитині правду, щоб виключити домисли.
Людині, яка не перебуває в шлюбі, відмовлять в усиновленні. Якщо ви не маєте серйозних проблем зі здоров’ям, не визнані судом недієздатною особою, маєте достатній заробіток і постійне місце проживання, ви можете подавати документи на усиновлення дитини.
Рідна дитина буде проти. Дитячі ревнощі спрямовані не тільки на усиновлених брата чи сестру, з рідними та сама історія. З часом все владнається і діти стануть друзями.
Страх, що не зможете полюбити чужу дитину. Люди, які зважилися на усиновлення, легко проходять цей щабель і ставляться до дітей, як до рідних. Просто материнський інстинкт проявляється в когось раніше, у когось – трохи пізніше.
Якщо дитина не підійде, її можна повернути в інтернатний заклад. На це зазвичай ідуть усиновителі, котрі висувають завищені вимоги до дітей, і коли вони не виправдовують очікувань, повертають їх. Також вимагати скасування усиновлення мають право органи опіки в разі якщо батьки не виконують своїх обов’язків або за інших обставин виходячи з інтересів дитини. Процедура здійснюється лише в судовому порядку.
