ЇЖАЧОК-КОЛЮЧКА: ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ З АГРЕСІЄЮ

Іноді вияв агресії – нормальний природний процес. Ми не зобов’язані усім посміхатися та радіти. У кожної людини є момент, коли вона чимось незадоволена, щось її дратує – і прояв агресії часто єдиний метод захисту свого простору. Це йде з нами крок за кроком із дитинства. Тому не слід дивуватися, що діти використовують цей метод взаємодії зі світом частіше ніж ми. Це нормально. 

Та що робити, коли агресія – практично єдина реакція вашої дитини? Слід занепокоїтися, адже це перший дзвіночок до активних батьківських заходів. Спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова пропонують батькам алгоритм роботи для коригування дитячої агресії. 

Звісно, різний дитячий вік потребує індивідуального підходу. Та все ж існують універсальні методи, серед яких є найпоширеніші. 

1. Довіра понад усе. 

Усиновлений, під опікою чи прийомна дитина – ваша дорога людина. Вона має право це відчувати 24 години на добу. Підтримуйте її у всьому, але пояснюйте, що певні неприйнятні вчинки призводять до поганих наслідків. Завжди будьте на її стороні. Дитина має довіряти, а не боятися вас.  

2. Ви маєте забути про агресію 

Дитя бунтує? А ви продемонструйте, що це не метод вирішення питання у конфліктній ситуації. Ви не задоволені поведінкою, авжеж. Окрім засмучення, ви будете злитися і обдумувати належне покарання. Не слід цього робити. Страх дитини перед покаранням змушує її закритися у собі. Будьте спокійні і доброзичливі, навіть якщо агресія спрямована на вашу адресу. Рано чи пізно ваш спокій передасться дитині.  

3. Дозвольте дитині заспокоїтися 

Спочатку повернення до спокійного стану, потім уже розмови. Не варто щось пояснювати сину/дочці по гарячих слідах. Це не дасть жодного результату, адже діти і так занадто емоційні, можете спровокувати підхід нової порції агресії. 

4. Самостійний пошук причини 

Причина всьому є завжди, агресії – так точно. З дитиною могло щось трапитися до вас або під час вашої відсутності. Можливо, до неї застосовували силу у біологічній сім’ї, били у закладі чи відбулися певні зміни у психіці після чогось побаченого (наприклад, вбивство тваринки). У будь-якому випадку причину шукати вам і психологам. Дитина не завжди розуміє, що з нею відбувається. 

5. У відповідь на агресію ніколи не кажіть: «Ти мене лякаєш» 

Батьки або особи, які їх замінюють – це сила, це захист. Так має сприймати кожна дитина. Якщо батькам лячно від поведінки дитяти, то йому буде удвічі моторошніше, адже приходить думка: «Я монстр!» Від цього агресія лише зросте.  

Варто звернутися по допомогу до психолога, щоб знайти причину дитячій агресії. Пам’ятайте: минулого не змінити. Проте своїм дітям ви зможете подарувати щасливе майбутнє без посттравм.