ЧИ ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПОКАРАНЬ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ?

Покаранням у процесі виховання дітей спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова неодноразово приділяли увагу на сторінках порталу. Але навіть сьогодні на вулиці ми бачили, як маленький хлопчик прикрив голову руками, коли мама різко до нього повернулася. Це була його неконтрольована реакція, що свідчить: мама його б’є. Тож знову поговоримо про метод покарань.

У кожній сім’ї, незалежно від соціального статусу та рівня добробуту, є свої традиції та підходи щодо виховання, у тому числі покарань.

У відносинах людей, у їхніх вчинках і діях є деякі визначені правила. Виховуючи дитину, батьки намагаються навчити її дотримуватися цих правил, так як це робить більшість людей у нашому суспільстві. Порушення їх може призвести до серйозних наслідків. Звертаємо вашу увагу на те, що перш ніж покарати дитину за порушення цих правил, вони повинні бути чітко роз’яснені та обґрунтовані. Якщо ваш малюк не прийняв і не зрозумів ваших роз’яснень, уся дія покарання абсолютно безглузда.

Як приклад розглянемо таку ситуацію. Дитина розфарбувала фломастерами шпалери у вітальні. Ви її налаяли й покарали. Не минуло й тижня, як ситуація повторилася: розмальовані вже шпалери в дитячій кімнаті. Дитину знову налаяли, але вона не може зрозуміти чому, адже шпалери у вітальні не чіпала. У цій ситуації треба було розповісти, що на шпалерах малювати неможна взагалі, а не просто покарати. У побудові певної системи обмежень і вимог, яка дисциплінує життя, мають потребу не лише діти, але й дорослі. Дитина не почуватиметься непотрібною, якщо існують певні правила в її житті, але вони повинні бути демократичними та гнучкими.

Будьте доброзичливі та спокійні з дитиною в будь-якій ситуації. Малюк має поважати вас, а не боятися, вважати справедливим, а не злим і нервовим. Щоб виховати чесну та свідому людину, перш за все, дорослим потрібно подати приклад для наслідування. Будь-яку помилку можна виправити шляхом спокійного пояснення, а не криками, штурханням чи ляпасами.

Не забувайте, що фізичне покарання взагалі не слід застосовувати. Фізичний біль, отриманий від батьків, дитина може сприйняти як нелюбов родичів і ще більше закритися в собі. А ось, наприклад, позбавлення можливості певний час дивитися мультики, скоріше примусить дитину задуматися над своєю поведінкою. Вчасність пояснень – важливий етап у формуванні дисципліни в дітлахів. Якщо розмова відбулася через кілька годин або днів після вчинку, малеча все забуде, результат буде не таким хорошим, як очікується.

Обов’язково дайте дитині шанс виправитися й поясніть, чого ви від неї чекаєте. Малюки не завжди знають правильний вихід з певних ситуацій. Ніколи і в жодному випадку не принижуйте дитину: ані перед іншими дітьми, ані перед дорослими. Дитяча пам’ять дуже розвинута, образи з дитинства переходять у доросле життя, викорінити їх надзвичайно важко.

Покарань і заборон не повинно бути багато. Часто карати дитину не варто, інакше виховання дисципліни втратить сенс. Любов батьків не залежить від поведінки та вчинків, дитина повинна це відчувати. Гідні і благородні вчинки обов’язково мають бути помічені татом і мамою, адже кожна дитина – індивідуальність.