Чому діти стають жертвами булінгу та як цьому протидіяти?

Кожна людина має право відчувати себе у безпеці й на те, щоб до неї ставилися справедливо та з повагою. Однак на практиці трапляються й інші ситуації, коли на людину чинять тиск.

Булінг є фізичною, психічною та соціальною загрозою, він може включати залякування, знущання, ізоляцію, словесне або фізичне насильство і мати згубні наслідки. Жертвою булінгу може стати будь-хто у будь-якому віці, але найуразливішою категорією є діти. Причин тому безліч – починаючи від особистих якостей та особливостей характеру (як агресора, так і жертви) і закінчуючи атмосферою в колективі (школі) та сім'ї. Далі докладніше поговоримо про це явище, як уникнути булінгу і вчасно розпізнати його, і що робити, якщо ви зіткнулися з психологічним тиск на дитину в школі.

Що таке булінг: його ознаки й види

Булінг — це повторювана ситуація, коли люди навмисно неодноразово використовують слова чи дії проти окремої людини або групи, щоб заподіяти фізичну, соціальну та/або психологічну шкоду. Зазвичай мета полягає у демонстрації агресором сили на тлі безпорадності жертви.

Залякування може статися будь-де – у школі, на роботі, вдома, в Інтернеті, за допомогою текстових повідомлень або електронної пошти. Булінг може виявлятися у різних формах, кожна з яких завдає страждань та болю людині, з якої знущаються.

Різні види булінгу містять:

1. Словесний та психологічний булінг: обзивання, вербальні приниження, погрози завдати шкоди.
2. Фізичний булінг: застосування сили — поштовхи, запотиличники, ляпаси, побої, псування чужих речей, грубі сигнали руками.
3. Соціальний: брехня, поширення чуток, образливі жарти, навмисна ізоляція жертви, публічна образа.
4. Кіберзалякування: використання таких технологій, як електронна пошта, мобільні телефони, чати або мережеві сайти, щоб заподіяти будь-кому шкоду шляхом надсилання образливих повідомлень, зображень або коментарів.
5. Сексуальний булінг — образи, принизливі жести, погрози, жарти сексуального характеру.

Важливо розуміти, що булінг в сім’ї — це не разовий конфлікт, він має систематичний характер. Поведінка, що передбачає конфлікт між рівними, хоч би яким недоречним воно не було, також не вважається булінгом.

Причини булінгу з позиції агресора та жертви

Існують різні причини, через які люди знущаються з інших, у тому числі:

• бажання домінувати та покращити свій соціальний статус;
• низька самооцінка та прагнення до самоствердження;
• відсутність самокритики або нездатність визнати свою поведінку проблемою;
• почуття гніву, розчарування чи заздрості;
• завоювання авторитету та ін.

Деяким агресорам подобається добиватися свого за рахунок тиску на інших людей, їх приваблюють конфлікти. Буває, подібні дії можуть бути необдуманими, а не навмисно завдають шкоди, проте це не знімає відповідальності за вчинене. Часто агресори за інших обставин самі можуть зазнавати емоційної зневаги, знущань, образ або насильства і бути об'єктом булінга в сім'ї. У хуліганів часто виникають труднощі на все життя, такі як депресія чи проблеми з агресією.

Діти можуть брати на себе різні ролі у різних обставинах. Ті, з кого знущаються в одній ситуації, можуть бути хуліганами в іншій. Жертвою булінгу, як вже було зазначено раніше, може стати будь-хто, незалежно від особистих якостей та достатку в сім'ї. Проте цьому може сприяти неможливість відстояти себе, чітко окреслити свої особисті кордони, сором'язливість.

Якщо говорити про булінг у школі, то він більш властивий початковій і середній школі, а ось старшокласники вкрай рідко схильні до цькування. Це пов'язано з етапами розвитку мозку: до 16-17 років у підлітків дозрівають зони мозку, відповідальні за саморегуляцію.

Які ознаки булінгу вказують на те, що ваша дитина в небезпеці, і як слід діяти батькам?

Багато дітей не розповідають напряму близьким про те, що з них знущаються. Вони можуть відчувати слабкість, сором чи переживання через те, що відверта розмова може погіршити ситуацію. Знущання по-різному впливає на людей, але деякі загальні ознаки того, що дитина зазнала булінгу, включають:

• незвичайна закритість і тиха поведінка;
• надмірна чутливість, плаксивість чи спалахи гніву;
• порушення сну, енурез;
• наявність фізичних травм, таких як синці, порізи чи подряпини;
• замкнутість та втрата інтересу до звичної діяльності;
• фізичне нездужання, таке як головний біль, погіршення апетиту;
• отримання більшої кількості повідомлень, ніж зазвичай через соціальні мережі;
• відсутність друзів та небажання йти до школи, погіршення оцінок;

наявність пошкоджених чи зниклих речей.

Це ті непрямі ознаки, за якими батьки чи вчитель можуть зрозуміти, що з дитиною відбувається щось погане. Наслідками булінгу можуть стати нав'язливі почуття:

• провини, якщо дитина думає, що її поведінка стала причиною цькування;
• безнадійності через нерозуміння, як вийти із ситуації;
• усвідомлення, що ти «один на один» із проблемою, самотності через незнання, як інші можуть допомогти;
• пригніченості через подавленість іншими;
• небезпеки та страху;
• розгубленості та напруженості;

сорому через те, що це відбувається з ним.

Знущання можуть вплинути на психічне здоров'я, що може призвести до самотності, тривоги, депресії та навіть появи суїцидальних думок.

Щоб запобігти всім можливим негативним наслідкам, батькам необхідно налагодити довірчі відносини з дитиною, бути чуйними і уважними. Ви можете:

• запевнити, що це не її провина, і ви повністю на її боці, продемонструйте свою беззастережну підтримку;
• допомогти дитині зосередитися на пошуку рішення;
• обговорити, як поводитись у різних життєвих ситуаціях, як не бути жертвою та як протидіяти булінгу;
• розглянути приклади булінгу в школі та способи спілкування з хуліганом (можна навіть провести уявний діалог у формі рольової гри);
• подивитися мультфільми про булінг, щоб зрозуміти суть питання у доступній алегоричній формі, історія про гидке каченя – вічна класика;
• повідомити своїй дитині, що ви зв'яжетесь з адміністрацією школи, щоб захистити її і продумати протидію булінгу в закладах освіти;

• для батьків буде корисною інформація, куди звернутися, щоб захистити права дитини.

Під час розмови і пошуку виходу пам'ятайте, що ви спілкуєтесь з дитиною, і вона не може ухвалювати рішення і діяти, як доросла людина.

Як зупинити булінг: алгоритм дій

Якщо не кинути виклик і не протидіяти булінгу, це може сприяти формуванню культури, в якій така поведінка терпима. Якщо це станеться, кожен відчує себе безсилим зупинити булінг в освітньому середовищі.

Яка може бути протидія булінгу? Дитині, з якої знущаються, можливо, доведеться використовувати кілька різних стратегій, таких як:

• відверта розмова з людиною, якій вона довіряє, можливо, з психологом;
• якщо вона почувається у безпеці та впевнено, можна у спокійній обстановці звернутися до хулігана та пояснити, чому його поведінка неприйнятна;
• звернутися за допомогою у момент конфлікту з хуліганом, наприклад, до вчителя, якщо має місце шкільний булінг;
• звернутися за підтримкою до спеціальної служби;
• якщо знущання мають жорстокий чи загрозливий характер, необхідно негайно зателефонувати до поліції.

Чи передбачено відповідальність і штрафи за булінг?

За булінг статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо булінг вчинено малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років, зазначені покарання призначаються батькам або особам, що їх замінюють.

Куди звернутися, щоб захистити права дитини?

Батьки дитини, яка зазнала булінгу, можуть письмово звернутись до директора школи, який у свою чергу повинен повідомити поліцію про такі обставини. Про випадки булінгу з приводу їхньої дитини батьки можуть звернутись у поліцію самостійно із відповідною заявою.

Незалежно від того, хто повідомив про випадки булінгу, батьки чи директор, поліція має відреагувати на це повідомлення, зібрати всі необхідні докази, що підтверджують такі обставини і, в результаті, скласти протокол, який надалі разом із доказами направити до суду.

Якими мають бути докази?

Доказами булінгу можуть бути письмові пояснення потерпілого учня, його однокласників, вчителів, які були свідками булінгу, батьків, якщо їм щось відомо про такі обставини. Також підтвердити факт допоможуть скріншоти зі смартфона, відеозаписи та/або аудіозаписи відповідних подій. Для підтвердження психологічних чи фізичних наслідків булінгу доцільно надати відповідні медичні документи.