Житло в зоні АТО – не привід відмовляти переселенцю в адресній допомозі

Щодня до правників БФ «Право на захист» звертаються переселенці, яким Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) відмовило в призначенні адресної допомоги у зв’язку з наявністю в них житла на підконтрольній Україні території.

Працівники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» продемонстрували такий приклад. У березні 2015 року Анастасія з двома малолітніми дітьми переселилася з Авдіївки до Костянтинівки. Жінка отримувала адресну допомогу на себе й дітей до вересня 2016 року, поки УПСЗН Костянтинівської міської ради не почало вимагати повернення вже отриманих нею коштів і відмовило в призначенні адресної допомоги на наступні 6 місяців. Свої дії чиновники аргументували тим, що у власності в чоловіка Анастасії є частина житла в Костянтинівці, а це, на думку управління соцзахисту, означає, що жінка не має права на отримання «переселенських» виплат.

Любов Яківна у вересні 2014 року переселилася з Донецька до Костянтинівки, де оформила й отримувала адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Але після того, як жінка переїхала в Авдіївку, УПСЗН відмовило їй у призначенні адресної допомоги, посилаючись на наявність у власності в Любові Яківни житла в Авдіївці.

Юристи підкреслюють: в обох випадках дії УПСЗН – як відмова в призначенні, так і вимога про повернення вже виплаченої адресної допомоги – є незаконними.

Підстави для відмови в призначенні ВПО адресної допомоги

На сьогодні пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, передбачено дві підстави для відмови в призначенні адресної допомоги ВПО, які мають відповідні довідки, а саме:

1. Наявність у власності в кого-небудь із членів сім’ї житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово непідконтрольна територія України, райони проведення антитерористичної операції й населені пункти, розташовані на лінії зіткнення;
2. Наявність у кого-небудь зі членів сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (зараз ця сума сягає 16 тис. грн).

«Інших підстав для відмови в призначенні та виплаті адресної допомоги переселенцям, які мають довідки УПСЗН про взяття на облік, чинним законодавством не передбачено», – роз’яснює юрист БФ «Право на захист» Маргарита Оксаніченко.

Розберемося з термінологією

Для того щоб зрозуміти, чи може наявність житла у ВПО або когось зі членів його сім’ї бути перешкодою для отримання адресної допомоги, потрібно розділити терміни: тимчасово непідконтрольна територія України; населені пункти, розташовані на лінії зіткнення; райони проведення антитерористичної операції (перелік таких населених пунктів і районів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 р. Ознайомитися з ним можна за посиланням).

Тимчасово непідконтрольна територія України: це територія Криму, а також населені пункти, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (в тому числі Донецьк, Луганськ і низка інших населених пунктів Донецької й Луганської областей).

Населені пункти, розташовані на лінії зіткнення: Авдіївка, Піски, Тоненьке, Попасна, Щастя, а також низка інших населених пунктів Донецької й Луганської областей.

Райони проведення антитерористичної операції: райони як непідконтрольних, так і підконтрольних органам державної влади України території.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них, у межах яких проводиться зазначена операція.

Водночас наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 р № 33/6 /а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції й термінів її проведення» Донецька й Луганська області (без винятків) були визначені районами проведення антитерористичної операції.

Юристи підкреслюють, що більш конкретне визначення території проведення АТО міститься в переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженому чинним розпорядженням Кабінету міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 р.

Відмовлено в призначенні адресної допомоги: законно чи ні?

«Наявність у власності житла на підконтрольній Україні території не означає відсутності права на адресну допомогу», – розповідає адвокат БФ «Право на захист» Герман Петров.

«Наприклад, у випадках Анастасії й Любові Яківни, Костянтинівка хоч і підконтрольна Україні територія, належить до переліку населених пунктів, на території яких відбувається АТО. Крім того, місто Авдіївка належить також і до переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Ще раз хочу підкреслити: тільки за наявності житла в населених пунктах, крім включених до вказаних переліків, можна говорити про законні підстави для відмови в призначенні адресної допомоги переселенцям», – додає адвокат.

Чи повертати виплачені гроші?

Вимоги про повернення вже виплаченої адресної допомоги можуть бути законними лише в разі, якщо переселенець подав документи з явно недостовірними відомостями. Наприклад, маючи у власності житло в Києві, у заяві він вказав, що не має житла в регіонах інших, ніж тимчасово непідконтрольна територія України, райони проведення антитерористичної операції й населені пункти, розташовані на лінії зіткнення. Якщо ж переселенець зазначає, що не має житла на такій території, але у власності в нього або кого-небудь із членів сім’ї є квартира в Селидовому, то відомості він подає достовірні, оскільки Селидове належить до території проведення АТО. Таким чином, підстав для вимоги повернення адресної допомоги немає.

Відмовляють у призначенні адресної допомоги? Звертайтеся до юристів!

У разі отримання відмови в призначенні адресної допомоги через наявність житла на підконтрольній території, юристи БФ «Право на захист» рекомендують ВПО активно захищати свої права.

«Якщо упродовж 10 днів після подання переселенцем заяви на призначення адресної допомоги йому не було надано письмову відповідь, необхідно до канцелярії УПСЗН подати письмову заяву в довільній формі із зазначенням дати, коли було подано заяву на адресну допомогу, і вимогою надати письмове повідомлення про призначення грошової допомоги або відмову в призначенні із зазначенням причини. Другий примірник заяви з відміткою про отримання його управлінням соцзахисту потрібно зберегти», – рекомендує Оксаніченко.

Захист прав ВПО в суді

«Якщо переселенець вже оскаржив відмову УПСЗН у Департаменті соціального захисту населення обласної адміністрації, то для звернення до адміністративного суду є тільки один місяць із дня, коли ВПО дізнався про рішення департаменту за результатами розгляду скарги. Також треба пам’ятати, що законом встановлено шестимісячний термін звернення до адміністративного суду після того, як ВПО стало відомо про порушення його прав», – роз’яснює Петров.

Отже, якщо переселенець вирішив обстоювати свої права в суді, йому необхідно зібрати такі документи:

1. Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеногїособи;
2. Примірник заяви про призначення адресної допомоги (за наявності);
3. Примірник заяви про надання письмової відмови в призначенні адресної допомоги (за наявності);
4. Письмову відмову УСЗН про призначення адресної допомоги;
5. Паспорт;
6. Довідку про присвоєння ІПН.

Додатково можуть знадобитися документи про право власності на житло.

У разі необхідності юристи БФ «Право на захист» безкоштовно допоможуть скласти відповідні заяви й адміністративний позов.

ДЖЕРЕЛО