ЗАПИТАННЯ ПСИХОЛОГУ: дитина мене не слухається

Психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова продовжують відповідати на онлайн-запитання мешканців Донбасу й переселенців, яким потрібна консультація. Найактуальніші з них публікуємо на нашому сайті.

Запитання: У мене з’явилися проблеми з дитиною. Я виховую дівчинку семи років одна. Тата в нас немає. Ми переселенці. Їхали з Донецька всі разом – я, моя мама й моя дочка. Через матеріальні труднощі, змушені знімати однокімнатну квартиру й жити втрьох (до переїзду в нас із дочкою було окреме житло). Стосунки з донькою в мене були чудові. Дівчинка завжди була спокійна, слухняна. Але зараз ледь що взяла моду скаржитися бабусі, а та скасовує всі мої заборони й регулярно заявляє, що я погана мати. Дитина стала примхливою і нервовою. Допоможіть.

Відповідь Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова: Ситуація, у якій один із дорослих членів сім’ї дитині що-небудь дозволяє, а інший забороняє, знайома багатьом. Такий стиль виховання негативно позначається як на формуванні особистості дитини, так і на її психоемоційному стані. Дитині, особливо молодшого віку, вкрай потрібне відчуття якихось меж. Це формує в малюка відчуття безпеки. Якщо дорослі то забороняють що-небудь, то дозволяють і не одностайні у своїх вимогах – дитина відчуває невпевненість. Чітко позначені межі дають дитині, насамперед, почуття захищеності.

Дитина в ситуації, подібній до вашої, досить швидко вчиться маніпулювати батьками. При цьому одному з батьків відводиться роль «поганого поліцейського», а іншому «доброго поліцейського». І стосунки з «поганим поліцейським» у дитини псуються, й авторитет одного з батьків стає дедалі менший.

З’ясування стосунків, суперечки щодо того, що дозволяти дитині, а що ні, треба вести тільки коли її немає. Діти лякаються, якщо батьки починають сваритися через їх виховання.

Звичайно, обвинувальні фрази «Ти погана мати або ти поганий батько» в присутності дитини просто не припустимі.

Що робити в ситуації, що склалася?

Необхідно сідати за стіл переговорів. У спокійній ситуації обговорити проблему і виробити єдину тактику поведінки. Ваша мама, напевно, дуже любить внучку. Поясніть їй, що подібний стиль виховання завдає дитині шкоди. Ви можете розподілити обов’язки. Скажімо, ваша мама приймає рішення щодо харчування дитини, а ви – щодо навчання.

Подивіться на ситуацію у вашій родині. Чи не занадто ви суворі до дочки? Для того, щоб дитина виросла гармонійною особистістю, важливо, щоб кількість похвали й заохочень перевищувала кількість заборон.

***

Поставити онлайн-запитання психологу можна тут.