«Загинуло п’ятеро людей та багато тварин»: керівник страусиної ферми під Києвом довірив свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Cтраусина ферма у Ясногородці — одна з найбільших в Україні. 27 лютого еко-парк, де жили сотні тварин та птахів, потрапив під перші потужні обстріли, а пізніше до села увійшли загарбники. Про те, як ферма пережила атаки та окупацію, розповів заступник директора Олександр Мащенко.

Коли ферму вперше обстріляли, працівники нарахували 18 вибухів. Загинуло вісім страусів і кілька баранів. Співробітникам довелося жити у бомбосховищі. За кілька днів приїхали бійці тероборони, створили блокпост і сказали людям терміново евакуюватися. Тварин встигли лише випустити з вольєрів, щоб вони могли розбігтися та сховатися. Окупанти розстріляли блокпост наступного дня — загинуло п'ятеро бійців.

«Ми дізналися, що вся наша ферма горіла, вибухала, тварини тікали. Я попросив знайомого з дачного селища поруч приходити та годувати тварин. Він розсипав комбікорм, наливав воду», — розповідає Олександр.

Коли почалися дуже сильні обстріли, гатили з «градів», знайомий вже не міг приходити, але їжі вистачило. Від уламків снарядів загинуло багато тварин, та завдяки тому, що їх випустили, багато хто сховався та вижив. Наприклад, північні олені пішли у ліс, потім їх вдалося повернути.

Прийшов день, коли зателефонували бійці батальону «Крим» та сказали, що звільнили Ясногородку. Діставшись еко-парку, працівники вивезли всіх тварин, яких змогли: бійці забезпечили «зелений коридор». Обстріли тривали, але боїв вже не було. Ферму розмінували, повернули тварин та почали відновлення.

Олександр зізнається: найстрашнішими були не ті дні, коли доводилося ризикувати життям під обстрілами, а ті, коли не було можливості допомогти тваринам. Деяких потім знайшли за 20 км звідти — обгорілих, побитих. Приманили та зловили тих, хто вижив. Поховали мертвих.

«Я народився у Криму, моя мама — росіянка. Але під час війни у мене з’явилася ненависть до таких людей, і нічого більше», — так каже Олександр про загарбників. Дивіться та слухайте його історію тут bit.ly/3R8KZtG 

Свою історію Олександр Мащенко довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001