«Як вплинуть створені територіальні громади на процес усиновлення?» Відповідь Людмили Волинець на запитання користувачів порталу

На Facebook програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству ‒ ні!» постійно надходять запитання від користувачів порталу національного усиновлення Sirotstvy.net. Люди цікавляться різними моментами усиновлення, але деякі з цих запитань варті не тільки окремої публікації, але розгорнутої відповіді експерта. Так, Зоряна з Львівщини написала нам:

«Ми хотіли всиновити діток із іншої області, спочатку домовилися зі службою, але тепер вони або не беруть слухавку, або просять зателефонувати іншого дня. Така ж ситуація спостерігається і в інших регіонах. Можливо, це наслідки створення нових територіальних громад? Як взагалі може вплинути поява ОТГ чи ТГ на процес усиновлення? Чи стане легшим цей процес чи, навпаки, ускладниться?»

Відповідь на це запитання програма шукала доволі довго, спілкуючись зі службами у справах дітей обласних адміністрацій, котрі, дійсно, поки і самі не розуміють, до чого приведе така реорганізація ‒ до покращення чи погіршення ситуації. Бо, зрозуміло, справа нова, питань багато.

Відповісти на це складне запитання, поділитися своїми думками погодилася відома українська експертка у сфері захисту прав дітей та з питань усиновлення Людмила Семенівна Волинець.

‒ Ви поставили цікаве запитання, ‒ як може вплинути створення територіальних громад (далі ‒ ТГ) на процес усиновлення, ‒ але я б говорила про інший бік проблеми. ТГ ‒ це загальна концепція децентралізації влади, в якій повинні бути змінені повноваження, які є у державної влади, і виконавцем цих повноважень повинна стати ТГ. Тому ми не можемо говорити, що через створення ТГ процес усиновлення може відбутися чи, навпаки, не відбутися. Децентралізація ‒ це глобальний процес. Процес усиновлення повинен бути побудований таким чином, щоб ТГ мала повноваження необхідні і достатні для того, щоб: - діти могли бути усиновлені; - дорослі громадяни, які хочуть стати усиновителями, могли б реалізувати своє бажання.

Отже, ще у 2015 році говорилося, що в Україні розпочинається децентралізація влади: що будуть створені територіальні громади (ТГ), що районні державні адміністрації втратять повноваження і передадуть їх до ТГ.

З січня 2021 року райдержадміністрації вже ліквідовані. Але Мінсоцполітики, яке керує процесами усиновлення в Україні, поки що нічого не змінило у законодавчій базі для того, щоб епіцентром діяльності з усиновлення перестала бути райдержадміністрація, а стала ТГ. Поки що ніхто не передав ТГ повноваження. Якщо так відбуватимется і далі, то замість того, щоб посилити якість усиновлення, ТГ його зупинить.

За логікою, ТГ тепер повинні мати право надавати статус кандидата в усиновителі (опікуни тощо). Очевидно, що ТГ повинні тепер і виявляти тих дітей, які втратили юридичний, правовий зв’язок із батьками і набули право бути усиновленими. Теоретично, сім’я із Львівської ТГ могла б приїхати до іншої громади (наприклад, Дніпропетровської ТГ) із повним пакетом документів і всиновити дитину з Дніпропетровської ТГ. Але для цього повинен бути загальний, всеукраїнський порядок, прийнятий владою. Оскільки його немає, то кожен регіон приймає рішення самостійно, як хоче чи як може.

905 постанова Кабінету Міністрів України про порядок здійснення усиновлення «не бачить» ТГ і «не бачить» децентралізацію. На сьогодні вона існує в такому вигляді, начебто і досі існують райдержадміністрації. Сьогодні відбувається так, що пані зі Львівської ТГ може приїхати з певним пакетом документів, який в іншій громаді можуть не прийняти. Наприклад, частина ТГ прийняли на себе банк даних дітей, які підлягають усиновленню, а частина ТГ того банку даних не мають.

Крім того, є різниця між міською та селищною ТГ. У містах ТГ просто переймає права своїх попередників (райдержадміністрацій). Тобто місто стало міською ТГ. І тому порядок усиновлення, прописаний у 905 постанові КМУ, у містах практично не змінився, а адаптувався без додаткових законодавчих змін.

Але для сільської місцевості, де з однієї райдержадміністрації виникло 5-6 ТГ, – ситуація інша. Банк даних та всі інструменти здійснення усиновлення незрозуміло, як передавати. У нас село і селище «зависло». Права дітей, які знаходяться у цих селах та селищах, ніхто не може захистити через відсутність повноважень у ТГ.

Так, у Мінсоцу є пропозиція надати ці права обласним сервісним службам. Але у реальному житті це складно уявити. Наприклад, як чиновники, що повинні контролювати сім’ю опікунів, будуть знаходитися на відстані 100-200 км від них? А як тоді будуть проходити судові засідання, які обов’язкові при процесі усиновлення? Чи приїде представник обласної сервісної служби в село за 100 км щоразу на ці суди? Адже Цивільний процесуальний кодекс України визначає, що судове засідання відбувається за місцем проживання дитини, а не чиновника. Тобто, з’явилася ціла купа питань, які потребують негайного вирішення.

Я б дуже хотіла повідомити усиновителям гарні новини, але, як фахівець, я повинна казати те, що є у реальному житті. У минулому році національне усиновлення зменшилося на третину. У цьому році я передбачаю, що воно становитиме усього (!) третину від обсягу загального усиновлення, яке колись було в Україні.

У минулому 2020 році громадянами України усиновлено 986 дітей (у 2019 таких було майже 1400). Це ‒ мінімальні обсяги, які ми мали з початку дії 905 постанови КМУ з 2008 року! Здогадуюсь, що в цьому році усиновлення відбуватимуться тільки в містах (якщо дитина, яку усиновлюють, проживатиме у місці, а не в селищі). І кандидатами в усиновителі будуть тільки ті, хто живуть на території міст.

Я проаналізувала положення про службу у справах дітей в нових ТГ. Так ось: у них немає права підготовки кандидатів, права на усиновлення. Чому немає? Тому що по закону вони не можуть там бути. Отже, люди, що проживають у ТГ, просто не зможуть отримати статус кандидата (а саме з цього починається процес усиновлення), бо ТГ не набули права здійснювати усиновлення. І не зможуть це зробити, поки Мінсоцполітики не запропонує відповідні зміни, а Кабінет Міністрів їх не затвердить однакові для всієї країни. Тому чим швидше це відбудеться, тим краще.