“Як правильно реагувати на осуд щодо усиновлення з боку родичів?” Відповідь мами-усиновительки Марини Сноз

Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” продовжує відповідати на питання користувачів та учасників онлайн-заходів. Так, батьки-усиновителі запитали:

“Як правильно реагувати на осуд щодо усиновлення з боку родичів?”

Відповісти на це запитання ми попросили маму-усиновительку Марину Сноз.

“Усім відомо, що наші родичі завжди “знають краще”, як нам жити, як нам вдягатися, що нам робити. У кожного є родичі, і такі ситуації - не виключення. Треба бути готовим до цього і не звертати увагу.

Так, після усиновлення/опіки/прийомного батьківства ви можете відчути засудження, непорозуміння, неприйняття соціумом вашої позиції. Але ж це - життя. Ми - дорослі люди. Ми маємо долати осуд у свій бік. Як? Просто жити щасливим, повним життям, навіть якщо виникають складнощі.

Осуд осудом, але якщо родичі бачать, що ви щасливі, прийнявши дитину в свою родину, то ситуація буде змінюватися. Про що говорити, коли вони на власні очі бачитимуть, що ви - унікальна, смілива родина, яку не здолати складнощами, яка живе власним, щасливим життям.

Звичайно, можуть виникати різні ситуації, іноді навіть конфліктні. Особливо якщо родичі живуть на спільній з вами території. Але коли ви оформляли документи, вони теж повинні були поставити свій підпис і погодитися на те, що поруч з ними буде жити усиновлена/прийомна дитина, так? То чому зараз виникають питання щодо її неприйняття? Просто тому, що так вони забажали або настрій був поганий?

Саме тому процес влаштування дитини є непростим, з оформленням великої кількості документів, щоб усі дорослі, які наважилися на цей крок, розуміли відповідальність і намагалися жити в мирі та злагоді.

Кожна родина вирішує складні моменти по-своєму. Засуджувати, на жаль, можуть будь-кого і будь-хто. Але ваша справа - жити щасливим, повноцінним і самостійним життям, попри всі “балачки” за вашою спиною”.