ЯК ДЛЯ ВАС ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА? Фонд Ріната Ахметова продовжує збір історій та свідоцтв мирних жителів Донбасу

Збройний конфлікт на Донбасі триває вже сім років. Але до миру все ще далеко. Продовжують гинути люди, мільйони живуть в умовах постійного стресу і страху. У кожного з них своя історія. У Фонді Ріната Ахметова переконані, що всі вони мають бути розказані. Фонд створив онлайн-музей «Голоси Мирних» і поставив собі завдання зібрати 100 тисяч свідчень людей, чиє життя через конфлікт розділилося на до та після. Першi 1000 історій вже зібрані. Одна з них розказана Тетяною Гололобовою, медиком із Красногорiвки. Вона згадала, як почалася для неї війна, що було найважчим випробуванням, чому за останні роки її цінності кардинально змінилися і хто допоміг їй та мільйонам інших мирних жителів вижити...

У кінці червня 2014 року в Красногорівці йшли запеклі бої. Тетяна Гололобова, лікарка і молода мама, міцно стискала в обіймах свою дворічну доньку. Хтось порадив їй не ночувати вдома,  сховатися в підвалі. І це врятувало життя Тетяни та її дитини.

– Це була безсонна ніч. Ми не спали фактично, тому що було бомбування і все здригалося. Гармати стріляли. Ми були одягнені. У нас в будинку не було підвалу. До сусідів у підвал знесли запас води, їжі, документи, щоб можна було сховатися в разі бомбування. Десь до ранку все припинилося, стихло, і ми тоді виїхали до батьків, – згадує жінка.

Вона каже, що їхала ненадовго. Думала, доїде з донькою до Маріуполя, скупається в теплому морі, а за кілька днів все закінчиться, і вони повернуться додому. Але їхній будинок у Красногорівці тепер зруйнований, і повертатися просто нікуди.

– Втратити свій дім – це найстрашніше. Жахливо, коли ніде жити. Фактично твоє життя просто руйнується, – розповідає Тетяна.

У Маріуполі у Тетяни не було ані друзів, ані родичів. Вона зізнається, що перший рік на новому місці було дуже важко:

– І робота знайшлась, і житло було, але морально було дуже важко усвідомлювати, що ти все втратив. Не скажу, що жодної допомоги не було, проте було важко. Тоді ми вперше стикнулися з Фондом Ріната Ахметова, який видавав гуманітарну допомогу, продуктові пайки. І моя дитина була маленькою, їй тоді виповнилося лише три роки. Ми отримували пайок щотижня.

Тетяна часто згадує дім. Усвідомлює, що життя не буде колишнім. І розповідає, як війна змінила її цінності:

– Серйозні речі вже не плануєш. Цінності через війну змінюються однозначно. Якщо раніше я могла розпланувати енну кількість часу наперед, то зараз – ні. Я звикала заздалегідь готуватися до чогось. Але цінності переглядаються, і ти живеш по-іншому. Мрію про свою квартиру або житло. Коли ми жили в Красногорівці, то сім'я і будинок – це була константа, яку ніщо не змінить.

Сьогодні Тетяна працює медиком у Маріуполі. Вона знову опинилася на передовій. На цей раз – боротьби з коронавірусом.

– Зараз карантин через коронавірус. Ми профільна організація і не можемо перейти на дистанційну роботу, поміняти графік, чергування. Ми працюємо в цілодобовому режимі, у нас немає вихідних. Фактично ненормований робочий день, немає святкових днів, відпусток. Цілодобова постійна робота, – каже Тетяна.

Нещодавно жінка знову зустрілася зі співробітниками Фонду Ріната Ахметова. Це було в лікарні, куди Фонд привіз тести й медичне обладнання.

– У нас такого обладнання не було, воно залишилося в Донецьку. Тепер завдяки Фонду ми проводимо дослідження на всю Донецьку область, – зазначає медик.

Історія Тетяни Гололобової – одне з тисячі свідчень, що зберігає Музей Фонду Ріната Ахметова «Голоси Мирних». Це найбільше в Україні зібрання історій мирних людей Донбасу.

– Головне завдання музею – збирати, систематизувати і показувати світу свідоцтва жителів Донбасу, які опинилися у війні та переживають її прямо зараз. Усі розповіді від першої особи, перш за все у форматі відео-сповідей, відео-інтерв'ю. Ми хочемо створити головний в світі архів історій Мирних. До 2025 року планується зібрати 100 000 свідоцтв, але велика мрія – мільйон історій. Ми віримо, що таким чином зберігаємо голоси з минулого і сьогодення заради кращого майбутнього – каже Наталія Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Кожна історія має значення. Поділіться своєю! Перейдіть за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/my-story і розкажіть, як для вас почалася війна і що вона змінила.