Вперше за 40 років з’явився новий препарат для лікування мультирезистентного туберкульозу

Поява резистентності до лікарського препарату є серйозною проблемою для лікування та контролю захворюваності на туберкульоз (ТБ) у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щороку реєструється близько півмільйона нових випадків туберкульозу з мультирезистентним туберкульозом (МР-ТБ) (тобто, стійкого щонайменше до рифампіцину та ізоніазиду). В Україні у 2013 році було зареєстровано біля 9700 хворих з МР-ТБ (18,7% пацієнтів з МР-ТБ серед всіх вперше виявлених випадків туберкульозу, 38,8% пацієнтів з МР-ТБ серед випадків повторного лікування згідно статистичних даних), серед яких приблизно 1000 хворіють на туберкульоз з розширеною резистентною стійкістю (РР-ТБ) , тобто коли визнана стійкість до будь якого фторхінолону і, принаймі, до одного з трьох ін’єкційних препаратів другого ряду (капреоміцину, канаміцину та амікацину) в додаток до МР-ТБ. Сучасні схеми лікування МР-ТБ далекі до задовільних: висока вартість препаратів, довготривала загальна терапія (20 місяців або більше) необхідність щоденного введення токсичніших та менш ефективних препаратів, ніж ті, що використовуються для лікування чутливого ТБ. І як результат – низький відсоток успішності лікування.

Серед пацієнтів, які по всьому світу розпочали лікування у 2009 році, лише 48% досягли успішного результату терапії (в Україні у 2009-2010 рр., ефективність лікування склала 27,5% та 29,3% відповідно). Високим залишається і відсоток смертності серед пацієнтів хворих на РР-ТБ: світовий показник 2009 року - 15%. В Україні відсоток смертності у 2009-2010 роках склав 31,2% і 33,1% відповідно. У зв’язку із розвитком побічних реакцій після введення препаратів для лікування РР-ТБ та рядом інших причин, у 2009 році 28% хворих по всьому світу перервали лікування. . В  Україні у 2009-2010 рр. цей показник склав 32% та 28,1% і  відповідно. У підгрупі з 200 хворих у 14 країнах світу, що страждали на туберкульоз з розширеною резистентністю (РР-ТБ), успішно завершили лікування лише 33% пацієнтів, 22% хворих померли. Тому для зменшення рівня смертності та страждань хворих, необхідна розробка нових препаратів для побудови кращих, безпечніших, коротших, менш токсичних та дешевших схем медикаментозного лікування даної хвороби.

За останні десять років спостерігається значний прогрес в розробці ліків проти туберкульозу. Нові препарати для терапії МР-ТБ вступають до Фази ІІІ клінічних досліджень ефективності. Одним з таких препаратів є бедаквілін, якому у грудні 2012 року на основі даних Фази ІІб випробування було надане прискорене схвалення Управлінням з контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA). Подібні заяви також подані на розгляд до інших національних регулюючих органів по всьому світу. Уже сьогодні бедаквілін використовується у ряді країн Європи, Азії, в США, Росії.

У  2013 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала тимчасові методичні рекомендації щодо використання Бедаквіліну у лікуванні мультирезистентних форм туберкульозу у дорослих пацієнтів. 

Особливо великі надії на якісно новий та ефективний препарат покладають країни із високим тягарем мультирезистентного туберкульозу, до яких належить і Україна. Такий препарат міг би стати одним із ключових чинників подолання зростаючої загрози епідемії мультирезистентного туберкульозу, у тому числі і в Україні.

Варто наголосити, що розробка та введення у використання нових препаратів у лікуванні туберкульозу входить до п’яти  пріоритетних сфер розвитку задля прискорення досягнення цілей до 2015 року за рекомендаціями ВООЗ.

Бедаквілін (Сиртуро, TMC207) – протитуберкульозний препарат з новим механізмом дії, який впливає на життєдіяльність  збудників туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis)  шляхом пригнічення аденозинтрифосфатсинтази (АТФ–синтази) - ферменту, який необхідний для енергозабезпечення клітин бактерії. Пригнічення АТФ–синтези призводить до загибелі мікобактерії туберкульозу в організмі людини. Бедаквілін може бути призначений дорослим хворим на МР-ТБ разом з іншими рекомендованими ВООЗ схемами лікування за наступних умов:

• за неможливості призначення ефективної схеми лікування, що, згідно рекомендацій ВООЗ містить чотири препарати другого ряду та піразинамід;
• за наявності документального підтвердження множинної лікарської стійкості та резистентності до будь-якого препарату групи фторхінолонів.

За результатами проведених  клінічних досліджень, відсоток вилікуваних пацієнтів із діагнозом «МР ТБ», які у схемі лікування отримували препарат Бедаквілін, становить 57,6%, у групі плацебо – 31,8%. Нижче наведені сумарні докази ефективності бедаквіліну у лікуванні хворих з  МР-ТБ, за основу яких взято негативація мокротиння (конверсія культури), тобто абацилювання.

Сумарні докази ефективності бедаквіліну у лікуванні МР-ТБ

Даний препарат пройшов уже 2-і із 4-ьох фаз клінічних досліджень, що дає право виробнику реєструвати його у відповідних державних органах для застосування при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз.

Ситуацію з бедаквіліном в Україні коментує менеджер з національного моніторингу та оцінки Програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» Інна Мотрич, кандидат медичних наук. «В Україні бедаквілін  досі не зареєстрований, тому що згідно українського законодавства лікарський засіб повинен бути поданий до реєстрації  фізичною або юридичною особою, яка відповідає за постачання цього лікарського засобу. Реєстрація препарату пов’язана із додатковими витратами з боку постачальника для внесення в державний реєстр лікарських засобів та за експертний висновок Державного науково - експертного центру лікарських засобів МОЗ. У зв’язку з незначною кількістю хворих які потребують цій препарат, тому постачальнику ввезення цього препарату не вигідно. У зв’язку з вище зазначеним створилось замкнуте коло, з одного боку держава не може провести закупівлю незареєстрованого препарату, а з іншого боку постачальник не реєструє новий препарат у зв’язку з відсутністю фінансового інтересу. Для закупівлі бедаквіліну за рахунок державних коштів є ще один перепон – необхідно його внести до номенклатурного переліку препаратів. Нові препарату дуже складно додати до номенклатурного переліку, у зв’язку з тим, що державі необхідно буде їх закуповувати, а коштів на закупівлю як завжди не вистачає. Вартість курсу лікування (8 місяців) бедаквіліном складає майже 40 000 грн (3000$) за цінами Глобального лікарського фонду.

Також, можливий інший шлях ввезення цього препарату – на підставі окремого рішення МОЗ (стаття 17, частина 6 Закону о лікарських засобах) на ввезення незареєстрованого препарату у зв’язку з епідемічним захворюванням, до якого відноситься туберкульоз. У хворих на РР-ТБ була можливість отримати бедаквілін за рахунок коштів Глобального фонду, але робоча група вирішила 70% коштів віддати на боротьбу з ВІЛ- інфекцією і тільки 30 % залишилось на заходи з ТБ. Цієї незначної суми не вистачило для закупівлі бедаквіліну. У зв’язку з вище зазначеним хворі з самою тяжкою формою ТБ (РР-ТБ) у 2014 році залишились без шансу отримати сучасне лікування бедаквілином.