В Україні не існує дієвих механізмів захисту прав дітей - експерти

Неможливо захистити права дітей поки органи, наділені адміністративними функціями одночасно представляють інтереси дитини, - вважають юристи. Проблему обговорювали під час круглого столу «Як підлітку себе захистити?». 

«Органи опіки, як і органи місцевого самоврядування, наділені адміністративними функціями. Однак вони здійснюють цивільно-правові повноваження у суді і приймають норми індивідуальної дії. Наприклад, рішення про вилучення дитини із сім’ї. У цього органу є декілька функцій, які протирічать одна одній. Не може орган, який приймає рішення і наділений адміністративними функціями, представляти інтереси дитини відповідно до нашого законодавства», - розповідає Ганна Боряк – адвокат та член Комітету захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України.

Окрім неузгодження роботи органів місцевого самоврядування, фахівці наголошують, що діти не знають своїх прав. Наприклад, законодавство України дозволяє звертатися до суду дітям, які досягли 14 років, але на практиці підлітки не знають куди звертатися.

«Я написала позов від дитини-сироти, обґрунтувала, звернулась до суду, а суддя не розуміє, чому 14-річна дитина звертається до суду. І починається три кола пекла. Зараз, поки позов піде в апеляційну інстанцію, суд може відмовити, або не факт, що апеляційна інстанція зрозуміє, або ж передасть справу ще якомусь суду. А дитина через два місяці буде на вулиці разом з братом з інвалідністю. І що може зараз служба у справах дітей зробити? Нічого!», - констатує Ганна Боряк.

Україна в 1991 році ратифікувала Конвенцію про права дитини, а у квітні 2001 року прийнято Закон про охорону дитинства.

Відповідно до ст. 4 Конвенції, Україна зобов’язана подбати про те, щоб права, визначені Конвенцією про права дитини, були доступні усім дітям в країні. 42 стаття Конвенції зобов’язує Україну поширювати інформацію про Конвенцію серед дорослих, установ і дітей.
В 2011 році Комітет ООН з права дитині дав рекомендації Україні, відповідно до яких держава має переглянути усе національне законодавство з тим, щоб забезпечити його повну відповідність положенням Конвенції про права дитини.

Необхідно вдосконалити розподіл коштів на дітей на центральному та місцевому рівнях згідно з реальними потребами дітей та їх сімей, вжити заходів для подолання бідності, навчати спеціалістів, ознайомлюючи їх із змістом Конвенції (зокрема міліціонерів, лікарів, вчителів, суддів, журналістів, соціальних працівників, співробітників імміграційних служб тощо).

Комітет ООН з прав дитини також рекомендував Україні залучати громадськість для впровадження Конвенції про права дитини, впроваджувати міжнародні стандарти в інтересах дитини.

 

Sirotstvy.net за інформацією Центру інформації про права людини