У гостях у патронатної виховательки: особливості роботи та поради

Юлія Тарасенко ‒ патронатна вихователька з Київської області поділилася з фахівцем програми «Сирітству – Ні!» своєю історією створення патронатної сім’ї та особливостями роботи.

Патронатна сім’я Юлії Тарасенко є першою такою родиною в місті Обухів. Послугу з патронату над дитиною жінка надає разом з обов’язковим помічником ‒ чоловіком Віталієм. Подружжя має своїх трьох дітей, двоє з них ще неповнолітні й живуть разом із ними. У 2014 році родина була вимушена покинути свій рідний дім у Луганську та розпочати нове життя.

Ця патронатна сім’я вже понад 5 років надає дітям прихисток на період подолання їхніми батьками складних життєвих обставин. За цей час у них під патронатом перебувало 15 дітей.

«П’ятеро дітей, які були у нас під патронатом, усиновлені гарними родинами, де любов та турбота про дітей є в пріоритеті. Дев’ять дітей повернулися до біологічних родин. Одна дитина, що мала інвалідність, була влаштована в реабілітаційний центр», ‒ повідомила Юлія Тарасенко.

Як зазначила вихователька, під час знаходження дітей під патронатом дисциплінарна команда, яка складається з досвідчених фахівців, допомагає в цей час біологічним батькам подолати кризу в родині. Кожний випадок розглядається окремо, залежно від потреб цієї родини.

«Наша патронатна сім’я створює для дітей безпечне середовище, в якому вони можуть комфортно навчатися та розвиватися, поки їхні батьки долають складні життєві обставини», ‒ зазначила Юлія Тарасенко.

Жінка також розповіла про переваги роботи патронатного вихователя, які кроки необхідно зробити, щоб створити патронатну сім’ю, та пояснила її головні функції.

Серед основних переваг вихователька виокремила можливість допомагати дітям у складний період їхнього життя й отримувати за це заробітну плату та трудовий стаж.

«Патронатний вихователь отримує за свою роботу 3 мінімальні заробітні плати, а його помічник ‒ одну мінімальну зарплатню», ‒ зазначила Юлія Тарасенко.

Крім того, вона назвала основні функції патронатного вихователя, зокрема: тимчасовий догляд за дитиною; виховання, реабілітація та підтримка дитини.

«Головна функція – це бути поруч з дитиною і робити все, що роблять біологічні батьки. Ми не відрізняємо дітей, які тимчасово перебувають у нашій сім’ї, від своїх біологічних дітей», ‒ говорить Юлія.

Патронатна вихователька наголосила, що дитині, яка потрапила в патронатну сім’ю, необхідно приділяти багато уваги, проводити разом з нею та іншими членами родини дозвілля. Для цього подружжя облаштувало у себе на подвір’ї великий батут, на якому діти стрибають круглий рік, також встановило баскетбольне кільце, басейн, гірку та гамак. А ще родина Юлії полюбляє їздити на рибалку та ходити в ліс по гриби.

«Діти повсякчас хочуть розваг. Вони люблять рухливі ігри, бо їм треба кудись витрачати свою енергію. Дуже полюбляємо з чоловіком грати з дітьми у футбол. Також маємо різні іграшки за віком для маленьких діток», ‒ розповіла Юлія Тарасенко.

Жінка радить кандидатам у патронатні вихователі не боятися пробувати створювати патронатну родину й вести перший випадок влаштування дитини. Також важливим моментом патронатна вихователька вважає співпрацю з міждисциплінарною командою, яка допомагає в роботі: потрібно керуватися порадами фахівців, розповідати їм про свої хвилювання та спостереження, не приймати якісь складні рішення самотужки тощо.

«Навіть прихисток однієї дитини – це вже велика допомога та чималий внесок у вирішення соціальної проблеми», ‒ наголосила Юлія Тарасенко.

На її думку, одним з найскладніших моментів, що переживає кожен патронатний вихователь, є прив’язаність до дітей. Особливо складно розлучатися з маленькими дітками, до яких прикипаєш всім серцем і душею.

«Ви маєте зрозуміти, що ми всі стикаємося з цим. Не забувайте, що попереду буде ще дуже багато родин, складних дитячих доль, дітей, які розраховуватимуть на вашу підтримку та турботу. І лише час і досвід дає нам сили відпускати дітей з легким серцем», ‒ зазначила Юлія Тарасенко.

Також жінка радить колегам-вихователям звертатися до фахівців за психологічною підтримкою через вигорання та втому. Юлія вважає, що не потрібно самотужки долати власні кризи, а краще спілкуватися з колегами та прислуховуватися до порад психологів.

«Так, ця послуга пов’язана з великим емоційним, моральним, психологічним вкладанням, але й отримуємо ми в результаті своєї діяльності багато: радість, самореалізацію, відчуття впевненості, перемоги, досягнення цілей», ‒ гордо сказала Юлія Тарасенко.

Патронатна вихователька вже не уявляє своє життя без цієї роботи, яка приносить не лише заробіток, а й велику користь для суспільства. Тому жінка закликає всіх небайдужих людей, які хочуть допомагати дітям, ставати патронатними вихователями.

«Ставайте в наші ряди! Нічого для дитини немає кращого, ніж рости в люблячій, турботливій родині, і ми є тією ланкою, яка веде долі дітей саме до щасливої родини й квітучого майбутнього. Тож уперед!» ‒ закликала Юлія Тарасенко.

Щоб створити патронатну сім’ю, необхідно звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання та подати відповідний пакет документів. Після цього потрібно пройти безкоштовне навчання разом зі своїм помічником та укласти договір про патронат над дитиною.

Більше про патронат читайте тут. 

Також читайте іншу історію патронатної виховательки з Харьківської області за посиланням.