У дитини страхів не менше, ніж у батьків. Шпаргалка перших кроків усиновлення

Усиновлення стосується не тільки самого подружжя. Якщо в сім'ї є діти, по можливості, потрібно враховувати їх думку. Дитину молодшого віку можна вмовити, пояснити їй важливість події, але не відмовлятися від усиновлення, оскільки з часом діти можуть добре полагодити один з одним.

Коли в сім’ї очікують народження малюка, старша дитина чекає його з нетерпінням разом з дорослими, так має відбуватися і з прийомною дитиною. Очікування, страхи, побоювання обов'язково потрібно обговорювати з психологом, священиком, соціальним педагогом.

Якщо непокоїтесь з приводу емоційної поведінки прийомної дитини, фахові психологи успішно скорегують проблемні реакції дитбудинківських дітей. Не забувати і про те, що у прийомної дитини страхів не менше, ніж в усиновителів чи прийомних батьків. Але з нею ніхто не працює, ніхто не готує її до сім'ї, вона не проходить школу власного усиновлення та майбутньої адаптації.

«Ці дорослі думають, що діти в дитячих будинках ненадійні. Вони пропадають, обманюють», - щось подібне коїться в голові цих хлопчиків і дівчаток. Тому дитина може спеціально провокувати конфлікти, щоб зрозуміти як сильно люблять її батьки. Дуже важливо не завдати психологічної травми дитині, коли приходить час знайомства. Діти все розуміють і відчувають, навіть якщо їм не говорять, куди і навіщо їх ведуть. І ті діти, яких багато разів не обрали, емоційно травмовані, вони можуть агресивно поводитися і говорити, що їм не потрібні ні мама, ні тато.

При першому знайомстві потрібно бути обережними з емоціями. Не варто відразу брати дитину на руки, оскільки у нього може бути за плечима важкий досвід насильства, і вона може непередбачувано відреагувати на будь-яку спробу тактильного контакту незнайомих людей. Краще не обціловувати малюка, а постаратися його вивчити.

Дізнатися заздалегідь, у що він любить грати, принести з собою іграшку і разом пограти. Краще, щоб це були регулярні відвідування. Не варто дитину балувати подарунками, важливо не перестаратися в зусиллі сподобатися, краще встановити з нею душевну прихильність, а не бути спонсором.

При знайомстві краще представитися по іменах. Якщо нянечка біжить до дитини зі словами: «До тебе прийшли мама і тато!», потрібно її зупинити. Все має відбуватися поступово. Після першої зустрічі не варто робити висновки: «ваша» ця дитина чи ні. Всі хвилюються і можуть здатися зовсім не такими, якими є насправді.

При наступних зустрічах потрібно намагатися вловлювати нюанси характеру, прислухатися до своїх відчуттів. Відвідуючи дитячий будинок як кандидат в усиновлення, не варто «прикидатися» волонтером. Нащо грати не свою роль? Діти це відчують, оскільки потенційні батьки по-різному спілкується з дитиною, яка їм подобається і з іншими дітьми, і в результаті це може стати негативним досвідом для багатьох вихованців інтернатних закладів.

Немає єдиних порад для усиновителів, кого краще обрати: хлопчика чи дівчинку? Дорослої дитини або немовляти? Дівчатка зовсім не легше хлопчиків, а немовля може вирости набагато більш проблемним, ніж доросла дитина, якого всиновили підлітком. Кожна дитина - унікальна, індивідуальна, і багато що залежить від того, які зусилля будуть докладені при вибудовуванні взаємин саме з нею.

В статті використані коментарі дитячого психолога Тетяни Панюшевої.

Джерело – журнал Милосердя.