Травма війни в дитини: чим можуть допомогти батьки?
У дитини, яка пережила травму війни, змінюється ставлення до навколишнього світу. І не пророблена вчасно травма може спричинити інші соціальні проблеми – агресію, насильство, різного роду залежності. Як не допустити подібні сценарії, що робити батькам, і яка підтримка фахівців необхідна?
Штаб Ріната Ахметова організував для психологів, які пройшли навчання на курсі «Травма війни», тренінг з роботи із сім’ями, які пережили воєнний конфлікт. Фокусом навчального заходу стала діагностика сімейних проблем і шляхи їх розв’язання.
Зміцнення взаємин всередині сім’ї, яка пережила війну, – це те, з чого потрібно починати, впевнені психологи. Дуже важлива відповідальність батьків за дитинство дітей, за те, щоб воно в них було. Адже багатьом дітям, яких торкнулася війна, у буквальному сенсі слова, довелося раніше подорослішати й отримати досвід виживання.
«Для будь-якої дитини потрібен сприятливий розвиток. Для дітей, які пережили війну, особливо. Для них дуже важливим є взаєморозуміння з батьками. Тільки здорові стосунки всередині сім’ї та вміння відчувати, слухати один одного і своїх дітей допоможуть вчасно визначити проблему. Якщо дитина стала агресивною, змінилася, перестала довіряти й замкнулася від батьків і оточуючих – це сигнал звернутися до фахівця. У роботі психолога важливо комплексно працювати і з дітьми, і з батьками. Мами й тата тоді отримують більше інформації, розуміння про розвиток і світогляді своїх дітей», – каже Ольга Мала, психолог, автор тренінгу.
За словами Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу, точних даних, скільки дітей на Донбасі отримали травму війни, немає. Але їх тисячі – і переселенців, і тих, що залишилися в зоні бойових дій.
«Відлуння того, що відбувається, ми почуємо через багато років. Травма війни досить глобальна для цілих сімей, які перебували або перебувають на території воєнних дій. Зараз страждають не тільки діти, а й їхні батьки. Останнім часом ми стикаємося і з такими випадками – до нас почали звертатися сім’ї, які жили далеко від зони конфлікту. Їхні діти відчувають страх перед настанням війни. Вони чують розмови дорослих, бачать щось по телевізору й живуть у страху, що війна може дістатися й до них. Це травма не одного майбутнього покоління», – розповідає Марина Сорокіна.
Батькам важливо розуміти, що в складні моменти дитина гостро потребує допомоги рідних чи фахівця-психолога. На сайті Гуманітарного штабу можна поставити анонімне запитання психологу. Онлайн-форму звернення можна знайти тут.
