«Тата тут нема…» Як сім’я усиновителів з Чернігова втратила батька
Максим та Євгенія Сєнцови з Чернігова (Фото: Роман Закрєвський) вже кілька років поспіль — активні спікери та друзі програми «Сирітству — ні!» Фонду Ріната Ахметова. Молода пара, маючи двох біологічних дітей, за останні п’ять років усиновила ще 4 дітей. Наразі старшому — 14 років, а молодшій — лише 5!
Ніхто і подумати не міг, що осіннім ранком 23 жовтня 2023 року Максима знайдуть в ліжку мертвим, а Євгенія залишиться сама з шістьма дітьми… Максиму було всього 38 років.
Як зараз живе родина, мама — Євгенія Сєнцова розповіла програмі «Рінат Ахметов — Дітям. Сирітству — ні!».
ЩО СТАЛОСЯ З ТАТОМ?
«Чесно кажучи, я б сама хотіла знати, що сталося, — розповідає Євгенія Сєнцова. — Напередодні все було, як завжди. Ми завжди в якійсь буденності, постійно щось робимо, кудись біжимо, щось вирішуємо. Рідні казали: «От бачиш, він і те зробив, і це зробив, «наче знав». Але я відповідала, що він це все робив кожен тиждень, бо був найкращим татом і чоловіком, який піклувався про нас постійно.
Перед сном, коли діти вже були в ліжках, ми, як завжди, подивилися серіал вдвох, почитали книжки вголос — він мені свою, а я йому свою, це в нас останнім часом повелося. А потім він пішов спати окремо.
Коли ми після евакуації повернулися до Чернігова, додому, в травні 2022 року, Максим потрапив до лікарні. У нього було щось на кшталт епілептичного нападу. Він тоді тиждень пролікувався, й повернувся додому.
Останні ночі Максим погано спав, тому пішов в окрему кімнату, щоб нас не будити. Відсутність сну дуже бентежила, тому він в понеділок повинен був піти до невролога й кардиолога, але не судилося. Зранку я прокинулася, а він був вже мертвий…
Лікарі діагностували серцеву недостатність, хоча у Максима була діагностована лише гіпертонія. Хвороба виявилася спадковою, тому я ще буду перевіряти біологічних дітей.
ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ ДІТИ НА СМЕРТЬ БАТЬКА
Усі були вдома, ніхто нікуди не повинен був уходити, а я не хотіла, щоб діти побачили тата таким… Мені допоміг старший син Святослав. Він сидів ці години з дітьми, поки я приймала швидку та поліцію.
У 14 років Слава поводився, як дорослий. Удома не плакав, але я бачила, що він приходив заплаканий з вулиці. Про свої переживання щодо смерті тата він мабуть говорив більше з друзями, ніж з нами. Удома Слава обговорював зі мною побутові питання. Наприклад, пропонував перепланувати свій графік, щоб більше сидіти з дітьми, але я це відкинула. Діти повинні залишитися дітьми, попросила робити тільки те, що він робить завжди. Пообіцяла, що спробуємо жити далі так, як до того, відвідувати гуртки тощо.
Наймолодша, Вероніка, певний час наче намагалася усвідомити реальність. Вона заходила в кімнати і казала: «Тата тут нема». Ангеліна, середня, днів п’ять просто мовчала. Взагалі складно було зрозуміти, що відбувається в її душі. Лише на 5 день вона сказала, що дуже хотіла, щоб тато був вдома на Новий рік.
ЯКА ДОПОМОГА ПОТРІБНА?
Навколо нас завжди були класні люди, і це не змінилося. Просто зараз все відчувається інакше. Нам зараз дуже багато людей допомагають.
Тренери зробили моїм дітям заняття безкоштовні. Ангеліна та Сєва безкоштовно ходять на англійську. Тобто вчителі не вимагають, а допомагають, і це суперпідтримка для мене.
Нам дуже добре допомагає Чернігівський міський центр соціальних служб.
Ідея про те, щоб ми стали прийомною сім’єю мені здається нереальною То дуже складна процедура, якій повинно передувати скасування усиновлення. До того повинен бути мій заробіток, а в мене — тільки виплати на дітей з інвалідністю. Крім того займаюся документами по втраті годувальника, може це ще трошки врятує.
Попутно шукаю якійсь підробіток. Вийти на повний день на роботу я не уявляю як, бо догляд за дітьми повинен бути постійний. До того ж вони тиждень не хворіють, а тиждень хворіють усі й одразу.
Євгенії можна писати в Instagram Інста Євгенії Сєнцової або у Фейсбук Тут
На найближчі місяць – два у нас є все. А що далі? Глобально, потрібно все, бо це діти в них все зношується та закінчується. Зараз ми беремо все, що дають бо невідомо, що буде далі. Але ми щось придумаємо, маю купу ідей щодо виховання дітей».
Про те, як Євгенія навчила читати свої дітей створивши власну читанку — в наступній публікації.
