Спогади жителів Донбасу: «Два пакети допомоги ділили серед сусідів»

«Ми якесь покоління «щасливчиків», – каже житель Донецька Володимир Іваненко. – У нашому житті булиі перебудова, і розвал СРСР, і кілька дефолтів, коли гроші ставали папірцями. Зараз ось війна… Ніколи не думав, що буду чути, як стріляють танки не на навчаннях, а в рідному мирному місті».

Донеччанин минулого року відсвяткував 60-річчя. Як і більшість пенсіонерів Донецька, він почав отримувати допомогу від Гумштабу Ріната Ахметова. На його думку, саме ці білі пакети врятували і Донецьк, і особливо маленькі міста та села від справжнього вимирання.

«Я живу в Кіровському районі, у мікрорайоні Текстильник. У нашому під’їзді 40 квартир – люди зараз живуть максимум у 20 з них. З інших мешканці поїхали ще у 2014 році. Ті, хто залишилися, це, переважно, люди похилого віку. Є бабуся 90-річна, є ті, кому 70–80 років. Їм і так важко ходити, а після обстрілів, які ми чуємо щодня, в одного серце болить, в іншого тиск скаче. Поки не оформили їм гуманітарну допомогу, люди похилого віку, голодні ходили. Просто не могли дійти до пунктів видавання, та й багато хто не відразу дізнався, що має право на допомогу», – розповів Іваненко.

Сім’я Іваненкових влітку позаминулого року взяла старих під опіку. Набори виживання від Гумштабу Ріната Ахметова на одну людину ділили між мешканцями кількох квартир. Найбільшою цінністю була мука – з неї дружина Володимира Анна пекла невеликі, але ситні коржики. Їх виходило досить багато з невеликої кількості продукту. «Ще ми трошки борошна додавали в суп, щоб згустити його і зробити більш калорійним. Порції робили невеликі, щоб вистачило на всіх. Приготувавши, розносили людям похилого віку по квартирах – у нас було п’ять підопічних, ще трьох взяли на себе сусіди. Звичайно, серце розривалося, коли ми бачили цих нещасних і немічних бабусь і дідусів. Вони влітку 2014-го натурально голодували, недоїдали. Наш сусід на майданчику нам сказав, що взагалі не їв два дні. Тільки воду пив з-під крана, і то, коли вона була», – поділилася Анна Іваненкова.

Навесні цього року і його дружина у свій ювілей отримала право на гуманітарну допомогу від Гумштабу Ріната Ахметова. «Тепер у нас два продуктові пакети, і ми годуємо наших сусідів вже добрими порціями каші, печемо млинці з паштетом. Ячну кашу іноді перемелюю на борошно, я печу печиво, – каже Анна Іваненкова. – Поступово допомогли оформити гуманітарну допомогу всім сусідам. Продукти тепер у них є, а ось приготувати не всі можуть. Тому зберігається все в нас: ми готуємо, ми й годуємо».

ДЖЕРЕЛО