Соціальний супровід усиновителів – допомога, на яку розраховують, але не завжди приймають.

Родини, які планують усиновити дитину потребують кваліфікованої правової, юридичної допомоги. За минулий рік лише на гарячу лінію нашого сайту за консультацією звернулося майже 6000 людей, бажаючих взяти дитину у свою сім’ю. Після усиновлення не менш важлива психологічна підтримка сімей, де виховуються усиновлені діти.

За словами спеціалістів Київського міського центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, 80% людей, з якими вони працюють, це саме усиновителі.

Основні питання з якими звертаються родини – подолання наслідків складного минулого дитини, формування прихильності до батьків, також усиновителі просять визначити готовність дитини йти у садочок або до школи. Не дивлячись на затребуваність соціального супроводу, сьогодні ця тема залишається делікатною.

Відповідно до законодавства, усиновлена дитина набуває таких же прав як і народжена, а отже, соціальний супровід цих сімей здійснюється лише за їхнім бажанням. Нав’язувати свої послуги фахівці не уповноважені. Зазвичай ініціатива від усиновителів надходить занадто пізно. Майже кожна сім’я (біологічна, усиновителів чи прийомна) не налаштована, щоб хтось втручався до її життя. Деякі усиновителі і раді б отримати допомогу фахівців, але соромляться привертати до себе зайву увагу суспільства. Тому що і досі люди ставляться прискіпливо до сімей усиновлювачів. В чому це виражається? Наприклад, батьки посварили народжену і усиновлену дитину.

Перший випадок залишиться непоміченим і трактується як метод виховання, другий людьми сприймається негативно. Інший приклад, коли начувшись забобон від дорослих, однокласники кепкують з усиновлених дітей. Все це змушує усиновителів уникати осуду, що вони не справляються з вихованням дитини і покладатися на власний досвід.

В гіршому випадку, зберігаючи таємницю усиновлення, сім’я замикається на проблемі і роками накопичує непорозуміння й образи. В жодному разі винити себе за це неможна, іноді просто неможливо самостійно розібратися у причинах проблеми.

Конфлікт «батьки та діти» виникає у всіх родинах: дорослим притаманно вважати, що дитина має бути такою, якою вони її уявляють, а діти, навіть до 5-ти років, вже мають своє розуміння цього світу. Усиновленій же дитині складно стати «домашньою» тільки за рішенням суду. Більше того, вік усиновлених дітей щороку зростає. І чим довше дитина зростає без батьківського піклування, тим складніше проходить період адаптації.

За законом ніхто не має права втручатися у Ваше життя, але соціальний супровід й існує для того, щоб знайти індивідуальне рішення окремо кожної проблеми. При цьому таємниця усиновлення не має порушуватись. Принаймні, так стверджує Закон (стаття 15 Закону Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Сьогодні, коли поступово у всіх регіонах країни у міських центрах соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді вводяться посади фахівців із соціальної роботи, сподіваємось, сім’ї усиновителів зможуть розраховувати на більшу увагу в питанні соціального супроводу. Розроблення та затвердження стандартів соціального супроводу сімей, в яких виховуються усиновлені, прийомні діти, діти-вихованці та діти, які перебувають під опікою передбачається і в Національній стратегії профілактики соціального сирітства до 2014 року, затвердженої Президентом. Програму для підготовки кандидатів на усиновлення і фахівців, які будуть працювати з сім’ями усиновителів розроблюють у Міністерстві соціальної політики. За словами начальника управління організації усиновлення департаменту сім’ї та дітей Мінсоцполітики Ольги Оліфер, до складу робочої групи, яка працює над програмою, увійшли як представники державних інституцій так і громадських організацій.

Програма відпрацьовуватиметься в окремих пілотних регіонах і лише потім можна буде виходити на державний рівень її затвердження.

Ми дякуємо всім усиновителям, які не замикаються на проблемах, а шукають способи їх вирішення, звернувшись до Департаменту сім’ї та дітей, міських та районних служб у справах дітей, міських центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді і не соромляться висвітлювати свої проблеми на нашому порталі. Сподіваємось, разом нам вдасться сприяти розвитку міцних і щасливих родини, де виховуються усиновлені діти.

P.S. Вимагає уточнення той факт, що люди часто плутають терміни «соціальний супровід», який є добровільним для сімей усиновителів, і обов’язковий «нагляд». Зауважимо, що під час обов’язкового нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини (стаття 103, 905-та Постанова Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення) спеціалісти служби перевіряють умови проживання і виховання усиновлених дітей.

За результатами перевірки складається звіт, де зазначаються відомості про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки у родині. Раз на рік перші три роки після усиновлення дитини і в подальшому – один раз на три роки до досягнення дитиною повноліття.