Розвиток та підтримка сімейних форм виховання дітей: очима батьків

Як забезпечити розвиток та підтримку сімейних форм виховання дітей, розповіла з власного досвіду під час онлайн-зустрічі з фахівцями «Діалог на тему» мама-вихователька ДБСТ, екстренерка Київського міського центру соціальних служб Тетяна Ільницька.

Мама-вихователька наголосила на важливості розвитку та підтримки сімейних форм-виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Спікерка зазначила, що батьки так само, як і діти, мають відчувати, що про них теж дбають. Прийомним батькам необхідна психологічна підтримка – робота з психологом на регулярній основі. Тому мама-вихователька наголосила на важливості донесення фахівцями до батьків інформації про терапію.

«Нам, батькам, потрібен психолог. Але ми про це не знаємо», – говорить пані Тетяна.

Також вона вважає важливим проведення щомісячних розмовних клубів для батьків під модераторством фахівців, а також залучення батьків і кандидатів до навчальних та психологічних тренінгів.

Щодо соціального супроводу прийомних сімей спікерка зазначила, що дітям необхідно обов’язково роз’яснювати функції фахівців, які приходять у сім’ю. Діти мають розуміти, що ці дорослі «працюють на них». Тому, коли у дитини виникає потреба поговорити відносно особистих справ із фахівцем, їхня комунікація може бути ефективною лише за умови наявності вибудованої фахівцем довіри.

«Ви (фахівці – ред.) і ми (мами-виховательки – ред.) працюємо для дітей», – зазначила пані Тетяна.

Серед основних напрямів співпраці під час соціального супроводу мама-вихователька виокремила регулярні зустрічі фахівців із сім’єю, психологічну підтримку, клуби за інтересами (кіноклуб, артклуб, читацький клуб), сезонні та святкові заходи (командні естафети із фахівцем), залучення наставників для дітей, залучення батьків та дітей до розважально-навчальних проєктів.

Окрім цього, спікерка наголосила на важливості допомоги в інтеграції дітей у сімейні осередки виховання. Серед основних кроків виокремила: створення майстерні для батьків щодо алгоритмів інтеграції дітей в сім’ю, навчання батьків стилям виховання, до прикладу TBRI (терапія, що базується на довірливих взаємовідносинах), забезпечення спільного дозвілля батьків та дітей (театр, кіно, забави, виїзд на екскурсію, похід в зоопарк, ролердром, чемпіонати з настільних ігор).

Також важливим моментом є контроль за умовами виховання та утримання прийомних дітей. Цей контроль здійснюється за рахунок регулярних візитів до сім’ї; вивчення історії дитини для можливості відслідковувати зміни, які відбуваються з нею; тісного контакту та комунікації з дітьми; вибудовування довірливих стосунків між фахівцем і дитиною. Окрім цього, необхідно співпрацювати з виховними та навчальними закладами для отримання реальних характеристик на дітей.

Також Тетяна Ільницька наголосила на важливості розвитку послуги патронату над дитиною. Ця послуга є необхідною, особливо під час війни, коли сотні дітей втрачають своїх батьків і довгий час знаходяться в інституційних закладах, очікуючи підтвердження інформації про долю та місцезнаходження своїх біологічних батьків.

«Патронат – це закуска чи основна страва?» – закликала до роздумів аудиторію спікерка.

Адже з власного досвіду мама-вихователька Тетяна Ільницька знає, як складно дітям знаходитися в інституційних закладах, з яким травматичним досвідом вони приходять у нові родини та які це має наслідки для їхнього майбутнього.

Проте така важлива послуга, на жаль, доступна не в кожній громаді. Професія патронатного вихователя не є престижною, бо має певні недоліки, про які говорять як діючі патронатні сім’ї, так і фахівці з соціальної роботи. Тому, на превеликий жаль, у нашій країні мало патронатних сімей та бажаючих ставати патронатними вихователями.

Спікерка пропонує гуртом ставати до пошуку потенційних кандидатів у патронатні вихователі, залучаючи різні організації. Наприклад, мама-вихователька рекомендує проводити всеукраїнські вебінари на тему патронатних сімей, розглядати потенційних кандидатів серед дійсних опікунів та прийомних батьків із врахуванням реального потенціалу останніх, а також проводити інформаційно-просвітницьку діяльність із залученням фахівців зі сфери освіти та здоров’я.

«80% успіху криється в єдності та комунікації», – зазначає пані Тетяна.

Спікерка закликає не бути байдужими до дітей та прийомних батьків/вихователів, якнайактивніше сприяти розвитку різних форм виховання дітей і в такий спосіб створювати умови для щасливого дитинства та розвитку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Також читайте про розвінчання найпоширеніших міфів про усиновлення за посиланням.