Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Результати опитування щодо обізнаності користувачів порталу «Сирітству – ні!» з проблемою ВІЛ

01.12.2016

Кілька тижнів тому на порталі «Сирітству – ні!» ми запустили тестування щодо обізнаності наших користувачів з проблемою ВІЛ.

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, хочемо поділитися з вами результатами.

На твердження «Iнфiкування ВIЛ не є смертним вироком» правильно відповіли 70% людей, які пройшли опитування, неправильно – 30%.

ВІЛ-інфекція – не є смертельним вироком.

До сих пір не було зафіксовано жодного випадку «лікування» від ВІЛ. Але це не означає, що ВІЛ-інфекцію взагалі не можна лікувати. З 1996 року існує ефективний засіб лікування ВІЛ-інфекції – комбінована противірусна терапія, яка пригнічує розмноження ВІЛ в організмі. Мета терапії – зупинити розвиток ВІЛ-інфекції й не допустити, щоб у людини розвинувся СНІД. Терапію проти ВІЛ потрібно приймати ПОСТІЙНО, так, як інсулін при діабеті або таблетки при гіпертонії. Багатьом людям із ВІЛ починати терапію ще рано – їх імунна система поки сама справляється з вірусом, але на стадії СНІДу може бути вже пізно. Тому так важливо, щоб ВІЛ був знайдений у людини вчасно.

На твердження «Люди з ВIЛ забезпечуються лiкуванням i мають можливiсть сьогоднi жити нормальним життям» правильно, тобто «Так», відповіли 93% людей, які пройшли опитування, неправильно – 7%.

Люди з ВIЛ забезпечуються лiкуванням i мають можливiсть сьогоднi жити нормальним життям.

В Україні створені центри анонімної та безкоштовної консультації, де є можливість пройти тест. Знання про наявність хвороби дає можливість своєчасно почати адекватне лікування та попередити її розвиток і прогресування. Ефективність лікування полягає в тому, що зменшується кількість вірусу в крові. Таким чином, можна жити з вірусом і жити звичайним життям.

На твердження «ВIЛ-iнфiкована жiнка може народити здорову дитину» правильно відповіли 78% людей, які пройшли опитування, неправильно – 22%.

Вагітна жінка, інфікована ВІЛ, може народити здорову дитину.

Дійсно, такий шлях передачі ВІЛ існує. Однак при сучасному розвитку медицини правильне лікування вагітної жінки знижує ризик передачі ВІЛ дитині до 2-3%.

На твердження «Зараження ВІЛ-інфекцією можливе, якщо пити з однієї склянки з ВІЛ-інфікованою людиною» правильно відповіли 89% людей, які пройшли опитування, неправильно – 11%.

ВІЛ не може передатися зі слиною, потом і сльозами.

Вірус дійсно може перебувати в цих біологічних рідинах, проте кількість його в них невелика, тому ризик зараження в звичайних умовах відсутній. Наприклад, щоб доза вірусу в слині стала достатньою для інфікування, необхідно три літри слини, якщо слина буде з домішкою крові, то десять мілілітрів. Якщо говорити про піт, то для зараження потрібна ціла ванна поту, а сліз – цілий басейн.

На твердження «Зараження можливе під час користування засобами для гоління, зубною щіткою ВІЛ-інфікованої людини» правильно відповіли 63% людей, які пройшли опитування, неправильно – 37%.

Зараження можливе під час користування засобами для гоління, зубною щіткою ВІЛ-інфікованої людини.

Існують побутові ситуацій, при яких кров однієї людини може попадати на пошкоджену шкіру або слизові оболонки інших: зокрема, при спільному користуванні зубними щітками, лезами для гоління, та гребінцями (особливо з гострими зубчиками), при татуюванні та пірсингу, якщо їх роблять в кустарних умовах. Манікюр та педикюр також можуть бути ризикованим, так само, як традиційний ритуал братання (коли обидві особи навмисно роблять невеликі розрізи на шкірі та торкаються ними так, щоб їхня кров змішалася).

Як бачимо із результатів опитування, більшість опитаних дала правильні відповіді, але кількість неправильних відповідей на твердження в середньому склала 21%, а це досить значний показник.

Ми знаємо, що на порталі «Сирітству – ні!» є діти з ВІЛ. Багато усиновителів бояться цього діагнозу й не готові брати в родини таких діток, але є й ті, хто виховує «позитивних» синочків та донечок. І що радує – усе більше людей звертається до спеціалістів програми із запитаннями щодо всиновлення діток із таким статусом. Пропонуємо почитати історії сімей, які виховують синів та доньок із ВІЛ-інфекцією: Людмили Панчохи та Віри Росохи, Євгенія та Світлани Ісаєвих, Альбіни.

Можливо, когось вони надихнуть?