Приклади геніїв: Елеонору Рузвельт батько забував у клубі

Багато відомих людей всиновлюють дітей, але серед них є такі, кого виховали не біологічні батьки. Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» вирішили згадати історії успішних людей, яких всиновили. Приклад Елеонори Рузвельт – омбудсмена ООН з прав людини та дружини президента США не є класичним всиновленням. Але він дуже цікавий для розуміння, наскільки сироті важлива опіка та виховання мудрих дорослих, аби стати особистістю, про яку згодом говоритиме весь світ.

Шлюб подружжя Рузвельтів швидко розпався через надмірну пияцтво батька Еліота. У дитинстві Елеонора не вражала своєю красою. Сама себе звала бридким каченям. Хоча її мати Енні Лівістон була справжньою красунею. Автобіографія Елеонори з цього і починається: «Моя мати була однією з найгарніших жінок, яких я будь-коли бачила».

Дівчинка росла сором’язливою, мала багато комплексів через те, що красуня-мати часто жартувала щодо зовнішності доньки у присутності інших. Називала її бабусею. Часто вона представляла Елеонору так: «Це моя смішна дівчинка». Але у своїх спогадах Елеонора завжди говорила про матір лише хороше. Розповідала, як мати намагалася навчити її гарних манер, аби компенсувати відсутність краси. Хоча ці намагання лише додавали дитині комплексів неповноцінності.

На відміну від матері батько обожнював Елеонору, ніжно називав її Маленька Нел. Коли тато приїжджав, Нел була щаслива, ставала жвавою і дуже симпатичною дівчинкою. Але коли його не було, вона знов перетворювалася на «бабусю». Батько часто брав Елеонору з собою до клубу верхової їзди. Одного разу під час такої прогулянки батько напився з друзями та геть забув про дитину. Через декілька годин Елеонору знайшов поліцейський та відправив додому на таксі. Незважаючи на пияцтво батька Елеонора все своє життя обожнювала його, берегла листи, сповнені любові та ніжності.

Коли Елеонорі виповнилося вісім років, її мати помирає від дифтерії, а ще через два роки помирає батько. Від інтернатного закладу дівчинку та двох її братів врятувала бабуся Валентина Холл. Вона була багатою вдовицею і прийняла рішення взяти онуків під опіку та присвятити їм своє життя. Саме завдяки їй Елеонора брала уроки верхової їзди, танців, співу, музики, літератури. На балах Елеонора не привертала уваги протилежної статі. Не дуже любила танцювати і завжди почувала себе зайвою серед однолітків. Взагалі могла би багато років залишатися одиначкою, та одного разу її запросив танцювати її далекий родич Франклін.

Наступні три роки дівчинка вчилася – бабуся відправила її до вищої жіночої школи в Лондоні. І тільки після завершення навчання Елеонора повернулася до Нью-Йорка, де знов зустріла та підкорила серце свого майбутнього чоловіка Франкліна Рузвельта, який згодом став 32-м президентом США. Саме опіка бабусі, яка не віддала сироту до дитячих закладів, а забрала до себе, дала найкращу освіту та виховання, допомогла Елеонорі Рузвельт стати тією, ким вона залишилася в історії – найвпливовішою жінкою Америки першої половини ХХ століття.

Можливо, ця історія надихне наших читачів стати батьками та виховати свою Елеонору Рузвельт? А знайти її нескладно – треба лише зайти на Анкети дітей та уважно передивитись маленьких кандидатів на всиновлення.