«Продукти, які принесли волонтери Штабу, дуже потрібні. Не пам’ятаю, коли востаннє їла м’ясо», — пенсіонерка з Донецька

Єдина донька пенсіонерки з півторарічною дитиною ще в серпні поїхала до далеких родичів у Хмельницьку область, й Алла Петрівна залишилась одна. Але жінка не впадає у відчай. Як вона сама каже, життя в умовах воєнних дій одних людей озлобляє, в інших, навпаки, пробуджує людяність і милосердя. Багато мешканців її будинку, які в мирний час навіть не віталися й не знали, як звуть сусіда, у нинішній ситуації починають виявляти цікавість до долі одне одного.

Так, одні сусіди діляться з Аллою Петрівною їжею, інші — позичають гроші. А сама пенсіонерка, будучи інвалідом III групи з діагнозом «двосторонній вивих стегон», взяла шефство над паралізованою бабусею із сусіднього будинку, регулярно відвідує її, ділиться продуктами.

«Ще в нас у дворі був літній чоловік, він збирав пляшки, але не був схожий на бомжа, — розповідає Алла Петрівна. — Я сказала йому, що скоро маю отримати гуманітарну допомогу, і можу з ним поділитися, запропонувала зайти через кілька днів».

Навіть продуктові набори від Гуманітарного штабу при фонді Ріната Ахметова жінка спочатку отримувала для сусідів, що знаходяться в ще гіршій ситуації. Але волонтери не забули і про Аллу Петрівну — два дні тому мобільна група волонтерів Штабу привезла донеччанці пакет із продуктами.

«Я дуже вдячна Рінату Леонідовичу за турботу про нужденних, продукти, які мені привезли хлопці, виявилися дуже доречними, я вже й не пам’ятаю коли востаннє їла м’ясо», — додала пенсіонерка.