Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

“Поява Василька в нашому домі - справжній подарунок на Новий Рік!” Поповнення в прийомній родині киян

24.01.2022

Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” продовжує розповідати про новорічні подарунки - оновлені сім’ї, які поповнилися новими дітьми. Цього разу - розмова з киянкою Інною, прийомною мамою двох синів-підлітків. 31 грудня 2021 року Інна повернулася додому з маленькою дитиною. Їхня історія - саме зараз на нашому порталі!

Тричі - прийомна мама

“Вася - це мій подарунок під ялинку, замріяний та довгоочікуваний, - каже прийомна мама Інна. - Рік тому я вирішила втретє увійти в ту ж саму воду, і знов взяти дитину. Хотіла “свій улюблений вік” - до 5 років. Мої хлопці теж з’явилися в мене саме у такому віці. Василькові 20 січня виповнилося чотири! Ще й ім’я таке незвичне - рідко зараз зустрінеш Василя. Узагалі, процес прийняття нової дитини зайняв приблизно півроку. І хоча я вже більше 10 років є прийомною мамою, треба було знов проходити кваліфікаційні курси. Я дуже люблю вчитися, і погодилася із задоволенням, але був карантин, і курси рідко проводилися. Служба пішла на поступки, і мені зараховували усе можливе - вебінари, і навіть ваш тренінг від Фонду Ріната Ахметова у вересні у Києві. Коли, нарешті, я набрала необхідну кількість годин і отримала дозвіл, то почала шукати дитину.

“Скільки Василько буде зі мною - невідомо”

Спочатку звернулася у районну службу у справах дітей, але за моїми критеріями дитину там не знайшла. Коли ж потрапила до Київської міської служби у справах дітей, ситуація змінилася. Мені одразу запропонували Василька, але попередили - в нього є рідні, які можуть поновити батьківські права. Хоча до того його вже двічі повертали у заклад. Останні півроку Вася знаходився саме у будинку дитини…

Прийомне батьківство - тимчасова форма влаштування дитини, на відміну від усиновлення, і скільки часу прийомна дитина буде у прийомній родині - невідомо. Я вирішила, що це не є проблемою, бо в мене вже є два “моїх”, яких вже не заберуть. Усиновити Василька неможливо, але й у будинку дитини йому не місце. Тому я вирішила так - скільки часу він буде зі мною, стільки і буде. Аби не в закладі!

Перше знайомство

Перше знайомство відбулося у віконці ізолятора. Мало того, що тривали карантинні заперечення, то Вася ще й захворів. Мені дозволили подивитися на нього через віконце. Тоді Вася не сприйняв мене, навіть помахати не схотів. А ось коли він одужав, і ми зустрілися, то доволі швидко знайшли спільну мову.

Я мріяла забрати його до новорічних свят, благо. Засідання райадміністрації відбулося 22 грудня, потім ми очікували підписів і, нарешті, 31 грудня я привезла його додому! То був справжній подарунок нашій родини до Нового року!

Знайомство зі старшими братами

Марк та Максим сприйняли появу молодшого братика з радістю. Вони зустріли Василька дуже тепло, з радістю доглядають його та піклуються, із задоволенням граються та допомагають. Я сподівалася, що саме так і буде! Ще на одного підлітка я б не погодилася, аби уникнути конкуренції підліткового періоду. Інша справа - маленьке дитя.

Так і сталося. Марк та Максим дуже ніжно до нього ставляться, сприймають його, як свого. Вася наче постійно був з нами.Це дійсно наймолодше, миле, улюблене та очікуване дитя.

Адаптація

Василько - з тих діток, які поступово сприймають нове. Він явно не розумів, чому опинився з нами, а не з рідними. Хоча в нас і виник перший контакт, але зміна оточення дається Васі нелегко. У такі моменти він наче завмирає… Хлопчик і досі звикає до нового дому, це процес дуже тривалий та поступовий, ми з дітьми це розуміємо. Дід Мороз подарував Васі на Новий рік піратський корабель, від якого малий був у захваті.

Вася дуже цінує власні речі, постійно доповідає: “Це - васина куртка”, “Це - васин корабель”, “Це - васина тарілочка…” І коли це каже, ми усі відчуваємо його задоволення.

Це мій перший досвід виховання дитини, яка нещодавно була у родині, але щось пішло не так… Готова повернути його рідним, якщо все в них налагодиться, але тільки не у заклад. Дитині там не місце. Кожен хлопчик та дівчинка повинні жити в родині!”