«Повертатися нікуди, там усе окуповано»: історія Віталія з Маріуполя увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
78-річний Віталій усе життя уявляв старість простою і спокійною: рідний Маріуполь, море поруч, сім’я, діти й улюблена квартира. Але війна зруйнувала ці плани за лічені тижні. Оселя вигоріла на очах у Віталія – туди влучила фосфорна бомба. Свою історію чоловік розказав Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
«На сьомому поверсі, прямо під нашою квартирою, був вогонь. Донька ще була вдома. Вона відчула запах, побачила язики полум’я, які фактично перекидалися на нашу квартиру. Вікна й лоджія були засклені пластиком, і все це дуже швидко зайнялося. Донька схопила те, що змогла, адже запах диму був настільки сильний, що ним можна було задихнутися», – пригадує чоловік.
Відтоді почалися дні, схожі на боротьбу за виживання. Воду родина добувала зі снігу, пропускаючи її крізь вату, щоб кожному вистачило хоча б ковток на день. Їжу намагалися привозити з дачі, але дорога туди ставала смертельно небезпечною – під прицілом ворожих танків.
«Ми бачили цих російських бійців, які ходили зі зброєю. Бачили, як просто перед нами маневрував російський танк. Він гатив по всьому підряд», – розказує Віталій.
Коли російські окупанти оголосили так звану «зачистку», стало зрозуміло: залишатися більше не можна. Віталій разом із родиною виходив із міста пішки. На рукавах – біла тюль, єдиний знак того, що вони мирні. Попереду була довга й небезпечна дорога через окуповані території, яка зрештою привела їх до Києва.
«Тут усе чуже: ти перебуваєш у чужій квартирі, дивишся на чужу стелю, спиш на чужому ліжку. Однак, про повернення навіть мови немає: повертатися нікуди, там усе окуповано, і повертатися просто нікуди. Навіть у думках цього немає», – каже чоловік.
Дивіться історію Віталія з Маріуполя тут: https://surl.li/bjrimd.
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 140 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
