«Пам'ятання — це відповідальність кожного українця»: у Києві презентовано документальний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні»
30 жовтня 2024 року у київському просторі Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова було презентовано документальний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні». Простір розташовано на першому поверсі Музею історії міста Києва та присвячено важливості особистого документування та пам'ятання пережитого під час війни.
«Ми всі живемо у війні. Із наших із вами історій складається і залишіться правда про неї. Тому я закликаю кожного з вас писати і зберігати свої історії — для себе, для своїх дітей. Українська навичка пам’ятати — це м’яз, натренувати його - це відповідальність кожного з нас. Кожна, кожна історія важлива. Історія може бути маленькою сьогодні і виявитися гігантською завтра, вона може бути маленькою для вас, але буде безцінною для ваших дітей, онуків і так далі. Тому тренуйте свій м’яз пам’ятання, ведіть щоденники, створюйте сімейні архіви», — наголошує Наталія Ємченко, членкиня Наглядової Ради Фонду Ріната Ахметова.
Частиною програми відкриття стало читання уривків щоденників героїв Музею «Голоси Мирних». Думки цих людей, записані власноруч, пролунали голосами акторки та телеведучої Римми Зюбіної та актора і ведучого Олексія Суханова, які читали щоденники наживо у музейному просторі.
У рамках презентації відбулася панельна дискусія «Щоденники як его-документи війни», спікерами якої стали Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України, Діана Попова — генеральна директорка Музею історії міста Києва, Наталія Ємченко — членкиня Наглядової Ради Фонду Ріната Ахметова. Модерував подію Олексій Ананов — журналіст, ведучий, театральний продюсер. Говорили про значення его-документа в контексті війни та його роль як документа, який створюють професіонали та звичайні люди, що фіксують події воєнного часу.
Музейний простір ґрунтується на двох справжніх історіях з Маріуполя, переданих до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це історії Катерини Савенко та Володимира Величка. Історії трагедії та порятунку. Історії з різними завершеннями — вони розповідають все саме так, як було, з перших вуст.
Музей «Голоси Мирних» збирає, зберігає та ділиться свідченнями мирних людей про пережите під час війни в Україні з 2014 року, є найбільшим таким архівом у світі та цінним джерелом правди про війну. Музей вже налічує понад 120 тисяч історій та щодня поповнюється новими розповідями.
Простір Музею «Голоси Мирних» відкрито для вільного входу з 12:00 до 19:00 з середи до неділі за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7, перший поверх Музею історії міста Києва.
