Основні принципи лікувального харчування хворого на туберкульоз
Під час лікування туберкульозу, крім виконання всіх рекомендацій лікаря і прийняття протитуберкульозних препаратів, велике значення має раціон харчування хворих. Він повинен складатися з жирів, білків і вуглеводів. Співвідношення цих речовин залежить від статі, віку та професійної діяльності людини. Білки є будівельним матеріалом для організму, жири і вуглеводи – це джерела енергії. Чим же режим харчування хворої людини відрізняється від режиму харчування здорової?
У першу чергу, режим харчування хворого на туберкульоз повинен бути спрямований на посилення регенерації (відновлення) тканин і функцій в ураженому органі, підвищення захисних властивостей організму. Для того щоб організм всі сили направляв на одужання і менше витрачав на переробку продуктів, рекомендується в раціон включати легкозасвоювані жири, білки і вуглеводи.
У свій раціон харчування пацієнт повинен вводити достатню кількість білків (не менше 120-140 гр. на день). У першу чергу, це такі продукти як молоко, риба, яйця, м'ясо.
Кількість жирів на день має становити 100-120 гр. Краще вживати жири, багаті вітаміном А (вершкове масло, сметану, вершки), також третина жирів повинна бути з числа рослинного жиру (рослинна олія), який є джерелом поліненасичених жирних кислот.
Вуглеводів у раціоні має бути 450-500 гр. на день. До легкозасвоюваних вуглеводів належать мед, варення, сиропи, цукор. У випадках, коли у пацієнта спостерігається алергічна реакція (діатез, бронхіальна астма, хронічні екземи), надлишкова маса тіла, хворому слід обмежити вживання вуглеводів до 300-400 гр. на день. Коли у пацієнта спостерігається загострення туберкульозного процесу, з організму посилено виводяться мінерали (мінеральні солі), такі як кальцій, калій, фосфат, хлорид натрію. Для того щоб заповнити недолік мінералів в організмі, у свій раціон потрібно додавати продукти, які багаті цими мінералами – молоко, сир, інжир, курагу, родзинки, м'ясні та рибні продукти, горіхи тощо.
Добова калорійність харчування хворого на туберкульоз повинна становити 2500-3500 Ккал. Надмірне споживання жирів і вуглеводів дає нерідко негативні результати: послаблює захисні властивості організму і підвищує алергічні реакції.
Вітаміни групи А – стимулюють ріст клітин і тканин, підвищують імунітет і впливають на функцію зору. Містяться в зелених частинах рослин, а також у плодах і овочах, що мають помаранчевий колір, у водоростях, грибах. Рекомендовані норми добового споживання вітаміну А в мкг складають для чоловіків у віці від 18 до 60 років – 1000 мкг і для жінок 800-1000 мкг.
Вітамін С (аскорбінова кислота) – підвищує імунітет організму, стійкість до стресів, сприяє загоєнню ран. З харчових продуктів джерелом вітаміну С є шипшина, чорна смородина, солодкий перець, стручковий горох, обліпиха, садова суниця, лимон. Вітамін С міститься в зеленій цибулі, пряній зелені, в свіжій білокачанній капусті, картоплі. Вітамін С має високу чутливість до умов обробки. Подрібнення, розтирання овочів, фруктів, ягід та інші операції, що передують тепловій обробці, супроводжуються значними втратами аскорбінової кислоти. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих людей при благополучних побутових і кліматичних умовах складає приблизно 70-80 мг. До факторів, що підвищують потребу в цьому вітаміні, відносяться: куріння, важкі фізичні навантаження, нервово-емоційний стрес, вагітність, годування груддю, реабілітація після тяжких захворювань, операцій, необхідність зміцнення імунної системи організму.
Вітаміни групи В – необхідні для функціонування нервової системи, м'язів і серця; сприяють вивільненню енергії вуглеводів. Також знижують вірогідність побічних реакцій від прийняття протитуберкульозних препаратів. Вітаміни групи В містяться в цільних зернах, насінні соняшнику, арахісі, бобах, сухих дріжджах, картоплі, свинині, нирках, печінці.
Джерело: Likar.info
