На Рівненщині може збільшитися кількість соціальних сиріт завдяки Міністерству освіти і науки

В селі Олександрівка, що на Рівненщині, дітям не вистачає місць у школі. Вихід із цієї ситуації обласна влада знайшла в реорганізації школи інтернату для дітей-сиріт. Зараз там навчається всього 11 дітей. Щоб дозволити відвідувати школу всім іншим діткам, заклад тепер називатиметься «Загальноосвітня школа-інтернат» без прив’язки до статусу «діти-сироти».

Таке рішення прийняли учасники наради за участю заступника голови облдержадміністрації Олександра Савчука.

фото прес-служби Рівненської ОДА

«Міністерство освіти і науки дає дозвіл на реорганізацію цього закладу і ми повинні реалізувати його в життя, - зауважив Олександр Савчук, – Нам потрібно зберегти місця для дітей-сиріт і дозволити іншим дітям навчатися в школі-інтернаті».

За інформацією прес-служби Рівненської ОДА, на території школи-інтернату розміщено 8 дитячих будинків сімейного типу, в яких проживає 50-70 дітей шкільного віку. Також там працює обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, де знаходиться 20-25 дітей шкільного віку. Всі діти на разі навчаються в загальноосвітній школі. Незважаючи на відстань до школи, навчання дітей проходить в загальних, а не пільгових умовах. Відповідно, це краще сприяє їх соціальній адаптації та рівню освіти.

Але вже на найближчу сесію обласної ради буде винесено питання про зміну типу загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на загальноосвітню школу-інтернат. Це дозволить приймати на навчання дітей, які мають батьків, що врешті решт небезпечно появою соціальних сиріт.

Ситуацію ми попросили прокоментувати фахівця з деінституалізації Галину Постолюк – директора Представництва міжнародної благодійної організації «Надія та житло для дітей» в Україні.

«За поданою інформацією, в школі-інтернаті залишилось 11 дітей-сиріт і є гостра потреба у створенні нормальних умов для навчання дітей села Олександрія.  Якщо йти логічним шляхом, то правильне рішення   –  влаштувати 11 дітей до сімейних форм виховання і перетворити цей заклад в звичайну загальноосвітню школу, де здобуватимуть освіту діти сільської громади, – переконана Галина Постолюк, – Не треба «зберігати в інтернатах місця для дітей-сиріт»,  їм потрібно забезпечити умови догляду і виховання, які відповідають їх найкращим інтересам, що можливо в сімейному середовищі.  Ця так звана реорганізація знову ж таки консервує інтернат і є небезпека, що кількість дітей, які проживатимуть поза сім’єю, збільшиться.

А взагалі багато питань до цього поєднання ДБСТ, інтернату, соціально-реабілітаційного центру  -  чому вони утворені на одній території, в цьому була потреба чи були пусті приміщення, які треба було заповнити… Це теж напевне видавалось за реформу».

Sirotstvy.net