«Моя бабуся померла під час обстрілу Маріуполя, дідуся шукаємо досі»: нова історія у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Хвора бабуся Юлії померла під час обстрілу Маріуполя. Того ж дня зник і дідусь — убитий горем, він пішов із дому. Юлія з чоловіком та донькою мешкає у Києві, а її батьки залишилися у Маріуполі. Дочка Юлії, Валерія — акторка, грає у виставі, яка розповідає про маріупольську трагедію. Свою історію жінка довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. 

«За півроку до повномасштабного вторгнення ми вирішили переїхати до Києва, бо чоловік знайшов гарну роботу. У Маріуполі залишилася мама, бабуся і дідусь, колишня свекруха — бабуся Валерії, і всі друзі, всі колишні співробітники. Я працювала на комбінаті „Азовсталь“ секретарем років дванадцять. Було дуже боляче бачити у новинах, що там відбувалося, як вмирали люди», — ділиться Юлія. 

Коли почалося вторгнення, вона телефонувала мамі в Маріуполь, але там ніхто не вірив, що станеться щось жахливе. Звиклі до обстрілів, люди були упевнені, що ось-ось все скінчиться, ходили на роботу, за покупками. Мама ходила до лежачої бабусі, годувала її, доглядала. До 2 березня був зв’язок і Юлія не відчувала, що мама нервує. Жінка об’єднала зусилля з подругами, переїхала туди, де було надійне бомбосховище... А от коли зник зв’язок — стало насправді страшно. 

«Я писала у всіх соцмережах — хто-небудь щось знає? Люди, які виїжджали, говорили „Ось та жива ще“ — і ця інформація надходила за 2-3 дні, за тиждень. Зв’язок поганий і досі. Мама, напевно, береже мої нерви. Думаю, що вона не розповідала й половини того, що відбувалося», — каже Юлія. 

У квітні під час обстрілів хвора бабуся померла у підвалі. Дідусь тоді просто відчинив двері і пішов у невідомому напрямку. Мама пропустила цей момент і більше його не бачили — вона досі шукає його у моргах. Юлія вважає, що дідусь загинув. Сама вона та її донька знайшли зв'язок із рідним містом у Києві, звернувшись до центру допомоги переселенцям.

«Коли я реєструвалася у центрі „Я-Маріуполь“ у Києві, там питали, чим займається дитина. Список був довгий. У нас був вірш, який Валерія колись готувала на конкурс. Його передали Олексію Войтюку, режисеру та автору всіх п’єс театру „Conception“. Донька вийшла на сцену в його виставі та розкрилася... Так у Києві Маріуполь знайшов Маріуполь», — розповідає Юлія. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3BcrUBq

Своєю історією Юлія поділилася з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 50 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001