«ЛИПКІ ДОЛОНЬКИ», ЯК ВІДУЧИТИ ДИТИНУ КРАСТИ

Цю дуже прикру ваду психологи та батьки називають між собою «липкі долоньки». Йдеться про бажання брати чужі речі. На превеликий жаль, із такою проблемою часто стикаються прийомні батьки, забираючи дитину з інтернату. Хтось із батьків сприймає це філософськи: «Гроші не так жаль, як нерви», але це дійсно проблема.  Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству –ні!» записали досвід однієї з прийомних мам, яка майже 10 років виховує інтернатних діток.

«Причин того, що у дитини виявилися «липкі долоньки»,  може бути декілька, – пояснює прийомна мати Наталя. – Когось із дітей у минулому змушували красти, аби було що їсти.  Деяких  спонукали просити на зупинках транспорту чи на вулиці. А у інших – це внутрішня потреба, майже хвороба.  Дитинка, яку ми взяли, розповідала, що горе-батьки наказували не вертатися додому без грошей. Згодом це ставало звичкою. Ми дуже довго пояснювали своєму хлопчикові, що не треба красти, в нас все є. Тобі чогось не вистачає? Їсти є що, вдягти є.  Домовилися так: якщо треба – прийди попроси. І якщо виникне таке бажання – розповідай нам, не бійся. Разом ми подолаємо цю хворобу. Він приходив додому та розказував: «Там на столі лежала така гарна ручка, а нікого поруч. Я поки її не взяв – не заспокоївся».  Ми пішли і купили йому таку саму ручку. Ту, що він забрав, умовили повернути.

З того часу ми домовилися: коли він щось таке побачить, що вкрай дуже хоче, він не краде, а приходить додому і нам розповідає. А ми йдемо та купуємо, якщо це звичайні побутові речі. Про коштовні речі одразу казали: крадіжка коштовностей може стати причиною вилучення не лише зі школи, а й з родини.

Так, постійними умовляннями, розмовами ми змогли відучити від крадіжки. Але тут інша грань. Не треба реагувати на кожні примхи. Коли в нього почався етап «я хочу», ми вже зовсім по-іншому говорили. «Ні, не можна кожного місяця купляти нові кросівки – ні в нас із татком, ні в інших дітей такого немає. А ми всі – одна родина, всі в однакових умовах».

 Але з досвіду інших батьків я знаю, що не завжди «липкі долоньки» виліковні. Особливо коли  це підліток, який тривалий час залишався в оточенні людей з дурними звичками. Тоді відучити дуже складно, майже неможливо. Це хвороба. Алкоголізм та наркоманія лікуються, а ось крадіжка майже невиліковна». 

Можливо, в наших користувачів є свій досвід, як подолати цю хворобу. Якщо так, пишіть нам на пошту [email protected]  або залишайте коментарі чи повідомлення на сторінці ФБ https://www.facebook.com/SirotstvyNet