Куди поділися діти, батьки яких загинули під час війни? Чи можна їх усиновити?
Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” постійно отримує запитання:
“Куди поділися діти, батьки яких загинули під час війни? Чому мені не дають усиновити хоч одненьку дитину??”
На ці запитання відповіла експертка з питань усиновлення Людмила Волинець на онлайн-заході 26 січня 2023 року, тема якого була: “Усиновлення під час війни: можливо чи ні?”
КУДИ ПОДІЛИСЯ ДІТИ, БАТЬКИ ЯКИХ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ?
“Ми добре пам’ятаємо, як діти ставали сиротами до війни, - каже Людмила Семенівна. - Якщо траплялося лихо в родині, у 80% випадків вони потрапляли під опіку родичів, і ніколи не виходили на усиновлення.
Що відбувається під час війни? У більшості таких випадків гине хтось один з батьків, але в дитини залишається чи мама, чи тато, або дідусь чи бабуся.
Так, наприклад, сталося, коли 10 жовтня 2022 року у Києві при бомбардуванні загинула мама, яка щойно відвезла дитину до садочку. Опіку над дитиною взяв дідусь.
Яка б трагедія не була, сім’ї залишають дитину у власній родині і не віддають на облік з усиновлення.
Тому на обурення типу: “Скільки посиротілих дітей, а мені не дають їх усиновити”, я завжди прошу поставити себе на місце тітки, або дідуся, на чиїх руках залишилася дитина. Чи віддали б ви свого племінника чи онука на усиновлення іншим людям? Чи змогли б ви це зробити? Зазвичай, ні. Ви б зробили все, щоб дитина залишилася в вашій сім’ї. І так - у більшості сімей, в яких сталося лихо.
КОГО МОЖНА УСИНОВИТИ?
Але ніхто не каже, що дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, немає!
Як і до війни, так і зараз нікуди не поділися батьки, які втрачають батьківські права через асоціальну поведінку.
Нікуди не поділися асоціальні сім’ї. Суди в Україні продовжують працювати, і відсторонюють батьків, які є небезпечними для дитини. Саме з таких сімей діти, у 99% відсотках виходять на усиновлення (якщо суд визнав, що для цього є підстави).
У цьому році дітей, які увійшли в базу даних дітей для усиновлення і які посиротіли в результаті війни - трошки більше за 1 000 осіб. Це не є діти виключно “героїчних” батьків. Причини смерті їхніх батьків дуже різні. Всі інші - це діти, батьки яких відсторонені через власну асоціальну поведінку, що загрожувала життю дитини.
На мій погляд, намагання деяких людей усиновити ТІЛЬКИ “дитину війни”, в якої “батько-герой” - це хибний шлях пошуку дитини. У переважній більшості таких дітей є родичі, і слава Богу.
Не треба шукати дитину загиблого героя. Необхідно шукати дитину, яка потребує батьків, батьківської любові”.
