Кроки до усиновлення: права й обов’язки усиновлювачів та усиновлених дітей
Програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» отримує різні питання від користувачів порталу. Так, Ольга Мережко з Полтави пише: «Розкажіть, будь ласка, усиновлена дитина має усі права, як і біологічна дитина, чи є різниця? І як держава підтримує батьків-усиновителів, які в них є права та обов’язки?».
Відповідають фахівці Державного інституту сімейної та молодіжної політики.
- Юридичний процес усиновлення розкриває стаття 207 Сімейного кодексу України. Усиновлення – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові відносини між батьками та дитиною.
Для родини, яка всиновлює дитину, усиновлення означає прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками як з боку дорослих, так і з боку дитини.
Дитина має право:
- на прийняття її в сім’ю усиновлювача на правах сина, дочки на підставі рішення суду про усиновлення;
- на усиновлення разом із рідними братами, сестрами;
- якщо усиновлення для дитини не є таємним, а суд ухвалив рішення про усиновлення братів і сестер дитини окремими особами чи когось із них, брат, сестра мають право знати про нове місце проживання уси¬новленого;
- давати або не давати згоду на усиновлення, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може їх висловити;
- на таємницю факту її усиновлення, в тому числі від неї самої;
- на інформацію про правові наслідки усиновлення (крім випадків, коли таємниця усиновлення стосується самої дитини, та вік і рівень розвитку дитини не дозволяють цього зробити);
- давати згоду на зміну імені (до 16 років). Після 16 років – самостійно звертатися із заявами про зміну імені;
- користуватися майновими та немайновими правами і обов’язками у такому обсязі, який має біологічна дитина (право на спадок, утримання, забезпечення навчання та виховання тощо);
- на збереження права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на від¬шкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, які вона мала до усиновлення;
- на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи ви¬знання його недійсним, якщо вона досягла 14 років;
- на звернення до суду про позбавлення усиновлювача батьківських прав, якщо дитина досягла віку 14 років;
- на спадкування у разі смерті усиновлювача, якого було позбавлено батьківських прав.
Усиновлювачі мають право на:
1. Відпустку у зв’язку з усиновленням дитини. Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їхній розсуд).
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за за¬явою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Звертаємо увагу, що право на таку відпустку має лише та особа, яка усиновила дитину віком старше трьох років. Особа, яка усиновила дитину віком до трьох років має право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на загальних підставах.
2. Отримання одноразової допомоги як при народженні 1-ої дитини.
3. Право на зміну місця та дати народження дитини, імені, прізвища, відомостей про батьків.
4. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена.
Усиновлювачі зобов’язані:
- особисто забрати дитину після усиновлення;
- зареєструвати дитину за місцем проживання усиновлювачів;
- повідомляти службу у справах дітей про зміну місця проживання;
- надавати спеціалістам служби можливість для здійснення нагляду за усиновленою дитиною.
