«Коли ми виїжджали з окупації, нас обстріляли ракетами»: Гліб із Запорізької області довірив історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Його дитинство чітко розділилося на «до» і «після» початку повномасштабного вторгнення. «До» він жив, за власним визначенням, «супер»: вчився у школі, робив уроки та гуляв із друзями. «Після» — перебуває у постійному стресі. Хлопчик швидко зрозумів, що це — війна. Отже, вбивства людей… Свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова довірив Гліб Авєрін із Запорізької області.

У той день, який закарбувався у пам'яті кожного українця, Гліб прокинувся дуже рано тому, що мама, тато і брат включили телевізор. Перше, що запитав хлопчик — що треба робити?

«Вони підготували сумки, зарядили ліхтарики, телефони, павербанки, — про всяк випадок. До школи нас не пустили», — пригадує Гліб.

Рідне селище незабаром окупували російські загарбники. Глібу дуже важко згадувати евакуацію. І не тільки тому, що довелося залишити свій маленький звичний всесвіт.

«Коли ми виїжджали з окупованої території, нас просто обстріляли з ракет. Потім перед нами, перед моїми очима, стріляли у повітря... Це було дуже жахливо. Ми були у дорозі дуже довго. Я думав тільки про те, щоби доїхати до Запоріжжя і поспати», — розповідає хлопчик.

Про втрату батька і свої хвилювання за маму Гліб розповідає за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/stories/u-menya-ne-stalo-papy

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001