ua

«Коли чую, що прийомним батькам не треба боятися діагнозів, трошки дивуюся». Досвід мами-опікуна Тетяни Кобилінської

24.11.2020

Програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» завжди із повагою ставиться до обговорень прийомними батьками (опікунами, усиновителями) складних тем виховання та лікування дітей-сиріт. Мама-опікун Тетяна Кобилінська торкнулася теми «діагнозів» - чи боятися їх, чи ні, і що робити батькам, які взяли дитину «з діагнозами» у свою сім’ю.

Вихід із зони комфорту

«Коли читаю слова, звернені до прийомних батьків про те, що не треба боятися діагнозів, трошки дивуюся, тому що деякі діагнози доволі суворі, і люди повинні розуміти, яка це відповідальність, - каже Тетяна Кобилінська. - Не хочу знімати “рожеві окуляри”, але коли ви хочете прийняти дитину в свою сім’ю, ви повинні спочатку зібрати максимум інформації про її діагнози, прогнози і методи лікування і реабілітації, про історію розвитку і життя дитини, зважити свої сили, а тільки потім приймати остаточне рішення. Потрібно усвідомлювати, що поява прийомної дитини в сім’ї потребує виходу із зони комфорту для всіх членів родини. І це на довго.

Але немає у світі нічого неможливого! Все можна подолати, але треба дізнатися – як і прикласти до цього багато зусиль. Хоча є проблеми, з якими потрібно навчитися жити і максимально покращити якість життя дитини.

Знайдіть батьків-однодумців

Моя порада - якщо у вас дитина з’являється прийомна дитина - знайдіть спільноту прийомних батьків та спілкуйтеся з ними. Психологічна підтримка, особливо в перший час, просто необхідна умова виживання для батьків. Друзі, які розуміють тематичні проблеми, не дадуть втратити вам надію, коли опустяться руки.

Маленька динаміка – це вже перемога

Не треба засмучуватися, порівнюючи свою дитину з більш успішними. Так можна лише загнати себе в депресію. Якщо в дитини є позитивна динаміка в розвитку – це вже перемога».