Історія сім'ї Сноз: «Усиновити дитину – це щастя!»

Марина та Сергій Сноз не соромляться і не бояться говорити про усиновлення. Тому що колись давно, мріючи про прийомну дитину, вони самі шукали будь-яку інформацію про те, як це – прийняти в сім'ю малюка.

Щоб привернути увагу до проблем сирітства в Україні та допомогти потенційним батькам позбутися страхів і стереотипів, Фонд Ріната Ахметова підготував серію соціальних роликів, присвячених історіям сімей, які виховують прийомних дітей.

Щотижня ролики виходять на ютуб-каналі Фонду та фейсбук-сторінці Всеукраїнського порталу національного усиновлення «Сирітству – ні!», який відсвяткував своє 8-річчя.

Герої нової відеоісторії – сім'я Сергія та Марини Сноз. Батьки вирішили поділитися своєю щасливою історією усиновлення.

Через 8 років Марина та Сергій розповідають, як вперше побачили свою дочку Владу.

«Виходить таке веселе дитя. На голові у неї, як у Страшилки зі «Смарагдового міста», скуйовджене волосся. Сині від крапельниць ручки, тому що робили процедури. Порвана футболка. Зрозуміло, що дали в лікарні що гірше, що не шкода. Роздутий, рахітний живіт. Тоненькі ніжки. Наша?! Звичайно, наша! Беремо» – сьогодні батьки Влади згадують доленосну зустріч зі щасливою усмішкою. Дівчинка добре вчиться, обожнює маму й тата, нерозлучна зі своєю сестричкою Алісою. Сестри разом займаються спортом. Дуже нудьгують, якщо доводиться навіть ненадовго розлучитися, люблять і підтримують одна одну.

«Ми відразу якось здружилися, не було такого: ти не моя», – із захопленням говорять сестри Влада й Аліса.

Усиновити дочку сім'я Сноз зважилася, коли виріс старший син. Зрозуміли, що Алісі дуже потрібна сестра.

Звичайно, не все було гладко. Період адаптації прийомної Влади виявився непростим. Не з усіма проблемами вдалося впоратися самостійно.

«Багатогодинні істерики з валянням на підлозі, з розкиданням всього, до чого вона могла дотягнутися, з протяжним виттям на одній ноті», – ділиться спогадами мама дівчинки.

Розв'язати проблеми допоміг Фонд Ріната Ахметова. Тренінги, консультації психолога... Тепер колишні труднощі вже позаду. Звичайно, найголовніше – терпіння і любов, які допомогли Марині та Сергію стати щасливими прийомними батьками.

«Мета батьків – виростити дитину, яка буде розумнішою, добрішою, сміливішою, успішнішою, ніж ти. Це щастя!Така дитина – це щастя у сім'ї, і не тільки у сім'ї. Змінився світогляд наших друзів навколо, родичів, сімей, які дізнаються, що наша дитина прийомна, – ділиться враженнями Марина Сноз. – Сьогодні у програми «Сирітству – ні!» найпотужніша та найсильніша база дітей, які підлягають усиновленню. Дитина, коли виросте, безумовно, розповість і своїм дітям, що завдяки Фонду вона знайшла сім'ю».

Завдяки Всеукраїнському порталу національного усиновлення «Сирітству – ні!» сім'ї знайшли понад 8 800 дітей. Зараз на ресурсі розміщено понад 7400 анкет дітей, для яких головна мрія в житті – знайти своїх маму й тата.