Історії мирних: несла дочку на руках і її дивом не зачепило
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZNRGxtYTJJNFpIUmtlalIwYzNKcGMzQXhOMlEyWVdSdU1YcHRZUzlsTWprek5qaG1OMkU0WVRKalltWTJOV1UxTXpWaE5URXpaR0UyTVRkbE9EWTFNbUU0WlRRMFpEaGxNVE5tTmpVNE5USXlZemxtTmpWa01UZGpZak0zQmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NJQmpXbHViR2x1WlRzZ1ptbHNaVzVoYldVOUlsbFRWRTlTV1ZrZ1RWbFNUbGxJTG1wd1p5STdJR1pwYkdWdVlXMWxLajFWVkVZdE9DY25KVVF3SlRrNEpVUXdKVUV4SlVRd0pVRXlKVVF3SlRsRkpVUXdKVUV3SlVRd0pUazRKVVF3SlRrNEpUSXdKVVF3SlRsREpVUXdKVGs0SlVRd0pVRXdKVVF3SlRsRUpVUXdKVUZDSlVRd0pVRTFMbXB3WndZN0JsUTZFV052Ym5SbGJuUmZkSGx3WlVraUQybHRZV2RsTDJwd1pXY0dPd1pVIiwiZXhwIjoiMjAyNC0wNy0yNlQyMzo1OTowOS43ODlaIiwicHVyIjoiYmxvYl9rZXkifX0=--519e394e88353e9b18af1498cc5fbfb7c29771a4/%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%98%D0%98%20%D0%9C%D0%98%D0%A0%D0%9D%D0%AB%D0%A5.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22YSTORYY+MYRNYH.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D0%2598%25D0%25A1%25D0%25A2%25D0%259E%25D0%25A0%25D0%2598%25D0%2598%2520%25D0%259C%25D0%2598%25D0%25A0%25D0%259D%25D0%25AB%25D0%25A5.jpg)
Фонд Ріната Ахметова в рамках проєкту «Рінат Ахметов – Допоможемо. Історії мирних» продовжує публікацію розповідей про долі мирних жителів Донбасу. Героїня чергового відео – Галина Коваль із Павлополя.
До початку збройного конфлікту Галина Коваль жила разом із мамою та донькою Інною. У дівчинки важка форма дитячого церебрального паралічу, і вона потребує постійного догляду.
«У нас усе почалося десь у серпні 2014 року. Перший сильний обстріл стався в листопаді. Ми були втрьох вдома: я, мама та Інна. Мама вже тоді важко хворіла та лежала. Снаряди падали перед будинком і позаду нього. Це було страшно», – так згадується день, який перевернув життя сім’ї.
Коли жінки спускалися до підвалу, щоб сховатися від обстрілу, Галина відчула удар.
«Інна почала кричати – і тут я побачила калюжу своєї крові. А я дочку саме на руках несла, і її дивом не зачепило. Потім вийшли, а навколо все зруйновано. П’ять вирв нарахували», – каже Галина Коваль.
Менш ніж тиждень потому мама Галини померла – не витримало серце. Сама вона спершу навіть не відчула болю та поранення. Але згодом лікування забрало кілька місяців.
Сили вистояти та віру в майбутнє допомагає зберегти підтримка Фонду:
«Дякую Рінату Ахметову за те, що нас тоді не кинув і зараз допомагає».