Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Гуманітарна мапа Донбасу — нове дослідження

23.06.2015

Гуманітарний штаб Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ» представили оновлену Гуманітарну мапу Донбасу, яка відображає потреби жителів зони АТО й вимушених переселенців. У її основі — дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

23 червня, під час круглого столу на тему «Рік після початку конфлікту: Гуманітарна мапа потреб мирних жителів Донбасу і блокування гуманітарної допомоги» результати дослідження обговорювали представники Гуманітарного штабу, Всесвітньої продовольчої програми, УКГВ ООН, Міжнародного Червоного Хреста, представник Уповноваженого Президента України з прав дитини, правозахисники, представники громадських організацій.

Рівень потреб людей у містах, не підконтрольних Україні, залишається високим. Згідно з даними дослідження, 52% опитаних потребують медикаментів, 41% — продуктів харчування, 34% — побутових товарів. Найбільш проблемна ситуація — у Стаханові, Ровеньках і Дзержинському. У Стаханові 80% опитаних заявили, що потребують харчування, медикаментів, засобів гігієни, — повідомила експерт КМІС Дарина Пирогова під час презентації соціологічного дослідження.

62% жителів, що проживають на непідконтрольних територіях, вважають, що жити важко, але можна терпіти, 32% жителів вказали, що в їхньому населеному пункті ситуація за останній тиждень погіршилася, що пов’язано з активізацією бойових дій.

За даними дослідження, 29% жителів із 27 міст залишили свої населені пункти.

Дедалі менше людей заявляють про бажання виїхати зі свого міста: 93% не збираються їхати, 4% хотіли б, але не мають можливості. 12% опитаних одного разу намагалися переїхати, але були змушені повернутися.

Одним із нових аспектів дослідження став блок питань про психологічний стан людей, які проживають на не підконтрольних територіях. 93% опитаних пережили травмувальну подію з моменту початку конфлікту на Донбасі та / або скаржаться на хоча б один симптом, який може бути пов’язаний із психологічною «травмою війни».

За півроку знання про допомогу, яку надає Гуманітарний Штаб Ріната Ахметова, зросло на 20% — з 58% до 78%.

«Рік тому, коли створювався Гуманітарний Штаб, Рінат Ахметов ставив завдання допомагати своїм землякам, мешканцям Донбасу, які потрапили в біду в результаті війни, і тому для нього дуже важливо, щоб допомога надавалася адресно й саме тим людям, яким особливо важко. Це відповідає принципу ефективності, яким керується Штаб. Гуманітарна мапа допомагає побачити больові точки й потреби людей. Саме туди ми направляємо допомогу. Ми там, де наші земляки, це філософія Ахметова, це філософія Гуманітарного штабу», — підкреслила Римма Філь, координатор Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

«Усі міжнародні організації та Штаб Ахметова зіткнулися з тим, що упродовж 15 днів не могли доставити допомогу мирним людям через лінію дотику. Ми ще раз повторюємо, що потрібні чіткі і прозорі правила доставляння допомоги, потрібен окремий пункт пропуску для гуманітарних вантажів», — заявила вона.

Із думкою координатора Гуманітарного штабу згодні й у УКГВ ООН. «Питання доступу допомоги залишається актуальним. Щоб допомога надавалася вчасно, необхідно кілька коридорів, також необхідно спростити процедури оформлення гуманітарної допомоги. Ми сподіваємося, що найближчим часом будуть внесені зміни до нормативних актів», — підкреслив представник Управління з координації гуманітарних питань ООН Олександр Овдієнко.

У жовтні 2014 року Гуманітарний штаб Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ» вперше представили Гуманітарну мапу Донбасу, яка відображає потреби жителів зони АТО й вимушених переселенців. У її основі — дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). З моменту створення мапи було проведено 5 досліджень. Гуманітарна мапа використовується Штабом Ріната Ахметова та міжнародними організаціями для планування допомоги мирному населенню Донбасу.

Представлене під час круглого столу дослідження було проведено на замовлення Гуманітарного штабу Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ» із 2 до 14 червня 2015 року. Методом телефонного інтерв’ю (CATI) було опитано 2101 респондента віком понад 18 років. В опитуванні взяли участь жителі 27 міст Донецької та Луганської областей.