Готуємося прийняти дитину. Усиновлення діток від 3 до 7 років

Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують публікації проєкту «Готуємося прийняти дитину». Цього разу дитячий психолог Наталія Міщенко розповідає про особливості виховання усиновлених діток від 3 до 7 років. Коли всиновлюєте дитинку від 3 до 7 років, це означає, що ви одразу опановуєте роль і батьків, і вчителів-педагогів. Відтоді, як дитинка прийде у ваш дім, ваша реальність – це гра у ляльки, машинки, лазання по деревах, дослідження шухлядок, шаф у пошуках таємниць. Так, ви вже не будете возити коляску, але у вас буде час гуляти на дитячих майданчиках, парках, у лісі, гортати книжки з малюнками і розмовляти з дитинкою про все-все-все. А які вони гарні запитання ставлять у цьому віці! Ці вислови варто конспектувати.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ БАТЬКАМ. У дошкільному віці формується база відношень дитини до навколишнього світу, особливості поведінки та риси характеру. Тобто відбувається початкове формування особистості. І від того, як дитина пройде цей період, залежить її внутрішні духовні сили, цінності у майбутньому. Характерною рисою цього періоду 6-7 років є розвиток почуттів та емоцій. У цьому віці дитина безпосередньо відчуває життя, сприймає його інтуїтивно, у вигляді образів і почуттів. Саме у цьому віці фантазія та уява розвиваються швидко і бурхливо, проявляються здібності до гри. У віці від 6 до 7 дитина – яскравий і цікавий егоцентрист. Вона вже має своє «Я» і свою уяву про світ. Сама робить висновки, відштовхуючись від «Я-Всесвіту»: «моя мама», «моя іграшка», «мій дім». Через ігри вони «вживляють» в себе повноту людських відносин, взаємодію з оточуючими людьми.

У цей час дитяча душа дуже ніжна і тендітна. З одного боку, дитинка життєрадісна. З іншого – глибинна форма реагування на оточуючий світ непомітно накопичує досвід страждань та болю, конфліктів та образ, які наче отрута, формують комплекси та підривають творчі сили. Комплекси, що сформувалися у цей період, база проблем, з якими людина стикнеться у дорослому віці. Чим більше дитина пережила страждань і болю, тим швидше вона дорослішає, а її душа наповнюється болем та сумом.

Не треба вважати, що у дитини короткострокова пам’ять. Ні! У віці від 6 до 7 років дитина добре запам’ятовує, вона доволі мудра й обожнює спостерігати. Тому батькам треба бути обережними у своїх емоціях та поведінці. Усе, що робите ви, сканується «Я-всесвітом» дитини і потім буде ретранслюватися у дитсадку та школі.

ЯК УВІЙТИ В КОНТАКТ. Якщо ви хочете зрозуміти свою дитину, не треба її питати. Краще запропонуйте пограти і спостерігайте, як піде сюжет, підказуйте та допомагайте вийти із складних моментів. Деякі правила гри можуть відрізнятися від тих, які є у вашій родині. Це треба відслідковувати і поступово змінювати теж в ігровій формі. А ще, аби швидше призвичаїтися, батькам треба не тільки стежити, чим цікавиться дитина і задовольнити цю цікавість, а й самим потихеньку згадувати чи засвоювати дитячий світ. Треба знов відчути себе дитиною – і сміливо грати, танцювати, стрибати, вигадувати історії тощо. Це дуже цікавий вік, і я бажаю батькам натхнення і терпіння.