Генетика дітей, або три міфи усиновителів. Коментар психолога Наталії Міщенко
![](https://akhmetovfoundation.org/rails/active_storage/disk/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaDdDRG9JYTJWNVNTSnJkbUZ5YVdGdWRITXZjMlk0TnpZd2RtNWtiR2c0YW5WM2VHNHpZWE4wTm00MWIybDNaUzlsTWprek5qaG1OMkU0WVRKalltWTJOV1UxTXpWaE5URXpaR0UyTVRkbE9EWTFNbUU0WlRRMFpEaGxNVE5tTmpVNE5USXlZemxtTmpWa01UZGpZak0zQmpvR1JWUTZFR1JwYzNCdmMybDBhVzl1U1NKcmFXNXNhVzVsT3lCbWFXeGxibUZ0WlQwaVoyVnVaWFI1YTJFdWFuQm5JanNnWm1sc1pXNWhiV1VxUFZWVVJpMDRKeWNsUkRBbFFqTWxSREFsUWpVbFJEQWxRa1FsUkRBbFFqVWxSREVsT0RJbFJEQWxRamdsUkRBbFFrRWxSREFsUWpBdWFuQm5CanNHVkRvUlkyOXVkR1Z1ZEY5MGVYQmxTU0lQYVcxaFoyVXZhbkJsWndZN0JsUT0iLCJleHAiOiIyMDI0LTA3LTI3VDAwOjU0OjQzLjIzNFoiLCJwdXIiOiJibG9iX2tleSJ9fQ==--27b4f544144a0660c27516a6e1c60249b5671ecd/%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22genetyka.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D0%25B3%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B5%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25B0.jpg)
Фахівці програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують серію публікацій із питань усиновлення, на які відповідає психолог Наталія Міщенко.
Якщо в попередній публікації ми торкалися проблеми страху неприйняття дитиною прийомних батьків, то цього разу поговоримо про генетику. А також про типові фрази: «Це все гени!», «Погана генетика, тут нічого не скажеш» та ін.
«Однією з головних тривог потенційних батьків є так зване генне питання, – зазначає експерт з усиновлення Наталія Міщенко. – Багато хто з них уже заздалегідь налаштований на велику кількість проблем, бо стають жертвою загальноприйнятих міфів.
МІФ № 1. Усиновлена дитина – це й далі безпритульний, тільки доглянутий і в родині. МІФ № 2. Нічого доброго з цього не вийде. Буває, що так налаштовані багато близьких і знайомих усиновителів. І якщо раптом щось відбувається, відразу кажуть: «Ага, ми ж вас попереджали!»
МІФ № 3. Синдром Клима Чугункіна (у повісті «Собаче серце» Михайла Булгакова професор пересадив лагідному собаці Шарику гіпофіз людини на ім’я Клим Чугункін, грубіяна та п’яниці).
Звичайно, генетика – штука сильна, іноді просто непереборна. Однак дитячий лікар-невролог Дмитро Сандаков впевнений, що практично будь-який, навіть «найгірший» ген можна направити інакше.
Він наводить із декількох випадків один, коли мама із семирічною дитиною повідомляє, що малюк уже усиновлений. «Ви ж розумієте?» – каже вона, розповідаючи водночас про абсолютно типові скарги для цього віку.
І тут неясно, що має «зрозуміти» лікар. Перед ним чудова дитина, розвинена для свого віку, тому говорить це матері. Але жінка бере малюка і з обуренням іде. Лікар переконаний, що вона пішла шукати фахівця, який призначить дитині ліки. А чи потрібно напихати її ліками? У багатьох випадках батьки надто поспішають лікувати свого малюка, хоча він цілком здоровий, просто не зовсім освоївся в новій ситуації або відчуває будь-які інші труднощі.