Дитина та музика. Для чого потрібні музичні заняття і чому небажано слухати неякісну музику. Погляд нейропсихолога Тетяни Чернігівської

Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” завжди цікавиться новими досягненнями науковців щодо розвитку та виховання дітей. Адже замало просто взяти дитину у свою родину, її треба виховати, підтримати, оновити її сили, спонукати до навчання. Сьогодні ми поділимося поглядами нейропсихолога, професора Тетяни Володимирівни Чернігівської, яка вже багато років вивчає здібності мозку. Зараз - про те, як можна тренувати і розвивати мозок за допомогою... музики! - Я вважаю, що будь-яку маленьку дитину треба навчати грі на музичному інструменті. Якому саме інструменті - не має значення, бо “музична мова” (ноти) - однакова для всіх. Також не має значення, як саме буде грати дитина - геніально чи погано. Ейнштейн грав дуже погано, але не засмучувався, бо це був його спосіб “переключитися” на новий рівень, отримати нову ідею тощо. Я поясню, чому важлива музика і музичні заняття: 1. Кожна дитина народжується зі своєю оригінальною нейронною мережею мозку. У маленьких дітей нейронів більше, ніж у дорослих, але якщо їх не використовувати, вони зникають. Нейронна мережа зберігає наш досвід - що ми їли, бачили, слухали… Якщо ви це не пам’ятаєте, це не означає, що цього немає у вашому мозку. Тому не можна читати неякісні книжки, слухати неякісну музику, дивитися неякісні відео. Коли ми з’їли неякісну їжу, то за допомогою ліків ми можемо її позбутися, а ось “витягнути” це з мозку ми не можемо - що впало, те пропало. 2. Музика - найкраща, тендітна підготовка дитини до подальшого пізнавального процесу, а для дорослої людини - це затримка старіння. Музика допомагає якісно налаштувати нейронну мережу дитини. Взагалі не важливо, чи стане потім дитина великим музикантом, чи ні. Справа в іншому. Музика навчить дитину звертати увагу на дрібні деталі. Адже навіть у простих мелодіях один звук не схожий на інший. Вони вищі чи нижчі, коротші чи довші. І мозок вчиться їх відрізняти, налаштовуватися. 3. Музика визиває мозкову активність, змінює товщу кори та організацію нервових шляхів. Тільки уявіть, що відбувається в мозку, коли людина грає на клавішних інструментах! Обидві руки виконують абсолютно різні дії: різні ноти, різна довжина цих нот. Коли людина грає, мозок виконує величезну роботу. І це дуже корисно. Щоб дитина краще розвивалася, її мозок повинен постійно навантажуватися. Звісно, навантаження в кожної дитини - особисті, немає якоїсь виваженої “норми” для всіх. Навантаження коригуються педагогами, психологами, батьками, але вони повинні бути. Коли мозг навантажений, якість нейронів змінюється, їхня кількість збільшується - і це вкрай потрібно. Повертаючись до Ейнштейна, згадаю, що він мав декілька скрипок, усі називав “Ліна” (від “Violine”). “Я часто думаю під час гри, - пояснював Ейнштейн. - Я мрію музикою. Дивлюсь на своє життя через музичні аспекти”. Музикою займалися майже усі генії. То була їхня інтуїтивна потреба, а чому вона виникала - наука тільки зараз спромоглася знайти підтвердження. Першим заговорив про творчість і мозок Олівер Сакс. Він доказав, що права півкуля мозку - “творча”. Творчі люди - музиканти, художники, актори тощо - мають “інший” мозок. Бо для того, щоб грати, потрібні особливі налаштування. Музика розсипана у всесвіті, і вивчати її означає вивчати глибини всесвіту. Мова музики схожа за налаштуваннями з мовою математики. Але вивчати її треба обережно, професійно і якісно.