До Дня захисту дітей: нове інтерв'ю з Радницею-уповноваженою Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар'єю Герасимчук

Перший день літа традиційно – День захисту дітей. Але цього року все відчувається та відбувається інакше, ніж минулі роки, а усі свята - з присмаком болю і трагедій війни, яка і досі триває.

Програма "Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!" продовжує спілкуватися із провідними фахівцями галузі. Щодо Дня захисту дітей 1 червня ми мали розмову із Дар'єю Герасимчук, Радницею-уповноваженою Президента з прав дитини та дитячої реабілітації, яка поділилися власними переживаннями цього дня, розповіла про можливості дитячого оздоровлення під час війни та важливість візиту Анжеліни Джолі й першої леді США.

- Дар'є Михайлівно, дякуємо, що долучилися! Сьогодні - 1 червня, День захисту дітей. Що ви відчуваєте щодо цього дня зараз, коли йде війна? Як можна відзначити цей день і чи треба його відзначати саме зараз?

- Кожна дитина в Україні зараз потерпає від війни, чи-то коли чує сигнали сирени, чи-то коли бачить переживання батьків та рідних, чи-то коли чекає батьків з фронту, чи-то коли прощається з кимось із рідних, які загинули. І цей список можна продовжувати. Всі фундаментальні права дитини, будь-якої дитини в світі, порушує війна.

Щодня діти в Україні зазнають дуже серйозних, важких травмувань, і не лише фізичних. Декілька днів тому я спілкувалася з двома хлопчиками з Київської області, які втратили своїх батьків. Батьків розстріляли російські окупанти прямо в машині. Ця машина й досі стоїть у центрі села.

Тепер у старшого братика колекція не монеток, як було в мирний час, а уламків від смертоносних снарядів рашистів. А молодший, який не до кінця усвідомлює, що відбулося з батьками, намагається весь час бути поряд зі старшим.

І таких історій десятки тисяч. Тож чи варто відзначати День захисту дітей, який, власне, і покликаний привернути увагу до прав дітей, які повинні належним чином забезпечуватися дорослими? Звісно! Чи варто це робити в умовах війни? Звісно!

Ми постійно звертаємо увагу міжнародної спільноти на моніторинг забезпечення прав дітей в України, а зараз ми особливо наполегливо повинні закликати до допомоги, аби забезпечити все, чого потребують діти наразі.

- Чи вже прийняте рішення на державному рівні щодо організації літнього оздоровлення дітей, особливо тих, хто постраждав в наслідок бойових дій?

- Координаційним штабом з питань захисту прав дітей розглядалося це питання. Адже оздоровлення в Україні цього року виглядатиме точно не так, як зазвичай, зважаючи на всі об’єктивні обставини, пов’язані з війною.

Нещодавно відбулося засідання штабу з координування організації та проведення оздоровлення і відпочинку дітей, на якому заслухали та обговорили ризики й проблемні питання проведення оздоровчої кампанії 2022 року. У результаті чого маємо таке напрацювання: рішення щодо проведення оздоровчої кампанії в умовно безпечних територіях країни прийматиме ВЦА у відповідних регіонах з огляду на готовність закладів забезпечити всі умови безпеки дітей.

Тож можемо говорити, що частково літнє оздоровлення в Україні можливе. Немалу увагу зараз направлено і на можливості організації оздоровлення українських дітей за кордоном. Перші особи країни багато працюють у цьому напрямку.

- У власному ФБ ви писали про зустріч із Анжеліною Джолі. Чим взагалі корисні, на вашу думку, подібні візити для України, українських сімей та дітей під час війни?

- І візит Анджеліни Джолі, і візит першої леді США, які відвідували місця, де прості українці наразі надають допомогу таким самим українцям або ж українським дітям, які змушені були залишити свої домівки, дозволили продемонструвати наочно відповідь на питання: «Що робить Україна для допомоги своїм громадянам?» Так, не всі ставлять це запитання вголос. Але ж більшість ним переймається. Бо всі й усюди бачать, як нам допомагають «сусіди» в прикордонних країнах, в Європі загалом, навіть у віддалених Ізраїлі, США, Канаді, Великобританії та інших країнах світу, в той чи інший момент думаючи про себе: «А що ж роблять українці для постраждалих від війни українців?» І саме це для мене особисто було визначальним у цих двох візитах.

Отже, такі візити дозволяють не лише ще і ще раз привернути увагу до проблем сьогодення українських дітей, але й продемонструвати українську безмежну доброту та готовність рятувати й допомагати, які так само, як і зусилля наших відважних вояків, наближають нас до перемоги!