ua

ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

28.06.2016

Основні методи діагностики туберкульозу:

  • мікробіологічна діагностика
  • рентгенологічна діагностика
  • туберкулінодіагностика

Існують два основні методи мікробіологічної діагностики туберкульозу:

  • Мікроскопія мазка мокротиння;
  • Бактеріологічне дослідження мокротиння.

Значення мікробіологічного методу дослідження:

  • Найефективніший для ранньої діагностики туберкульозу;
  • Найефективніший для підтвердження діагнозу туберкульозу;
  • Дозволяє спостерігати за клінічним розвитком та ефективністю лікування
  • Дозволяє оцінити степінь бациловиділення пацієнта.
  • Визначення заразності.

Чому пацієнтам із кашлем тривалістю більше 3-х тижнів пропонують здати мокротиння для дослідження:

  • Кашель тривалістю більше 3-х тижнів може бути ознакою туберкульозу
  • Дозволяє виявити найбільш небезпечні форми туберкульозу. Чим більше мікобактерій у мокротинні, тим більш заразним є хворий, і тим більшу небезпеку становить для оточуючих.
  • Мікроскопія мазка мокротиння є безпечним для пацієнта, простим і доступним методом виявлення туберкульозу

Правила збору мокротиння для мікроскопічного дослідження:

Мокротиння потрібно збирати в медичній установі в спеціально обладнаній кімнаті. 

  • У домашніх умовах мокротиння потрібно збирати на відкритому повітрі, у відсутності інших людей.
  • Зібраний зразок мокротиння потрібно якомога швидше доставити до медичної установи.

Треба: 

  • Перед здаванням мокротиння прополоскати рот водою, для видалення часток їжі й мікрофлори, що забруднює ротову порожнину (виняток становить ранкове збирання мокротиння вдома, перед яким потрібно почистити зуби)
  • Зробити два глибокі вдихи, затримуючи подих на кілька секунд після кожного вдиху й повільно видихаючи. Потім вдихнути третій раз і із силою видихнути повітря. Ще раз вдихнути й добре відкашлятися
  • Піднести контейнер якнайближче до рота й обережно сплюнути в нього мокротиння після відкашлювання
  • Щільно закрити контейнер кришкою
  • Вимити руки з милом

Які є ще методи діагностики туберкульозу?

Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки є одним із методів діагностики туберкульозу. Найчастіше застосовується рентгенографія органів грудної клітки, що:

  • допомагає діагностувати захворювання, оскільки близько 80-85% хворих страждають на туберкульоз легенів;
  • у більшості випадків виявляє патологію у хворих на туберкульоз легенів.
  • визначає її локалізацію й поширеність, але без урахування результатів інших досліджень не може слугувати надійним методом діагностики, тому що зміни, подібні до туберкульозної патології, можуть бути обумовлені також іншими захворюваннями органів дихання. У наші дні перебіг і картина багатьох хвороб, у т.ч. і туберкульозу, змінилася й уже не існує рентгенологічної картини, абсолютно типової для ТБ;

Хоча зміни в легенях, виявлені при рентген-обстеженні, можуть викликати в лікаря підозру на туберкульоз, важливо пам'ятати, що результат рентгенографії грудної клітки сам по собі не є підтвердженням діагнозу . Він обов'язково повинен бути підтверджений мікроскопією мазка й бактеріологічним дослідженням мокротиння.
 

  • для уточнення характеру процесу, його структури, наявності порожнини розпаду застосовуються додаткові рентгенологічні методи: томографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.

Якою є роль періодичних масових флюорографічних обстежень населення у виявленні нових випадків туберкульозу?

Більша частина випадків туберкульозу з рясним бактеріовиділенням розвивається за коротший термін, ніж є практично можливими інтервали між повторними флюорографічними обстеженнями. Крім того, в 90% хворих незабаром після початку захворювання з'являються симптоми: кашель, лихоманка, зниження маси тіла, кашель із мокротинням. Саме тому в більшості хворих туберкульоз розпізнається не під час масових флюорографічних обстежень, а раніше при звертанні до дільничного терапевта й обстеженні мокротиння.

Чому масові флюорографічні огляди населення не рекомендується проводити:

при найкращій організації оглядів

  • цей метод дозволяє виявляти лише незначну частину нових випадків туберкульозу
  • неможливість обстежити все населення.
  • у тому числі не потрапляють ті, кого найбільше необхідно обстежити - безробітні, споживачі алкоголю й наркотиків, бездомні тощо
  • незважаючи на широке застосування флюорографічного методу в минулому, 30-40% всіх випадків туберкульозу виявлялося у випадку звернення хворого
  • практично не впливає на частоту реєстрації «заразних» форм туберкульоз, тому що вони виникають настільки швидко, що встигають розвинутися під час інтервалів між флюорографічними обстеженнями
  • висока вартість методу, він вимагає багато дорогої апаратури, матеріалів, кваліфікованого технічного й медичного персоналу для постійного обслуговування
  • вимагає особливих умов для його встановлення й експлуатування. Рентген-обладнання й транспорт для його перевезення нерідко ламаються й не працюють місяцями
  • ненешкідливий для здоров'я пацієнтів

Туберкулінодіагностика - внутрішньошкірна проба Манту

Проба Манту (туберкулінова проба, туберкулінодіагностика) - метод дослідження реакції організму на введення спеціального препарату - туберкуліну.
 

Історія туберкулінодіагностики
 

Пробі Манту більше 100 років. Туберкулін був винайдений у 1880 році німецьким лікарем Робертом Кохом, який відкрив мікобактерію туберкульозу, названу на його честь. Спочатку туберкулін наносили на спеціально ушкоджену для цього шкіру. В 1907 р. австрійський лікар К.Пірке запропонував свій спосіб наносити на шкіру подряпину спеціальною сталевою перинкою (скарифікатором) і капати на неї діагностичну речовину - туберкулін. А трохи пізніше французький лікар Манту запропонував внутрішньошкірне введення туберкуліну, на яке перейшли з 1909 року, а в СРСР із 1975 р.

Що таке туберкулін?

Туберкулін - це суміш із органічних речовин, отриманих з туберкульозних мікобактерій. 

Для чого потрібна проба Манту?

Проба Манту потрібна для:
 

  • Виявлення первинно-інфікованих, тобто тих, у кого вперше виявлений факт зараження туберкульозною паличкою Коха;
  • Діагностики туберкульозу в осіб, які інфіковані паличкою Коха, але не мають симптомів захворювання, підтвердження діагнозу туберкульозу;
  • Відбори дітей для ревакцинації проти туберкульозу;
  • Діагностики туберкульозу в людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом (див. «туберкульоз/ВІЛ - коінфекція»)

Як оцінюються результати проби Манту?

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри - так звана «папула» (інфільтрат, ущільнення). На вигляд це округла ділянка шкіри, що трохи піднімається над шкірою. При легкому натисканні на неї прозорою лінійкою (або якщо натиснути й відпустити пальцем) вона повинна злегка побіліти. На відміну від простого почервоніння, на дотик (хоча це не завжди можна вловити пальцем), папула відрізняється від навколишньої шкіри своєю консистенцією - вона щільніша. Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою (для того, щоб було видно максимальний діаметр інфільтрату) лінійкою через 72 години після введення туберкуліну. Виміряється тільки розмір ущільнення в міліметрах. Почервоніння навколо ущільнення не є ознакою імунітету до туберкульозу або інфікованості, однак воно реєструється, коли немає папули. Всі особи з позитивною реакцією Манту повинні бути обстежені на туберкульоз іншими методами, незалежно від того, була їм проведена вакцинація БЦЖ чи ні.

Що таке реакція Манту?  

Реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергійних реакцій. У місці введення препарату в шкіру виникає запалення, викликане тим, що фрагменти мікобактерій (містяться в туберкуліні) притягають до себе лімфоцити (захисні клітини) із кровоносних судин шкіри. Але в реакцію вступають не всі лімфоцити, а тільки ті, що вже знайомі з бацилами туберкульозу.

Як доглядати за «ґудзичком»?

До моменту оцінки результатів не треба мазати місце введення проби зеленкою, перекисом. Не потрібно заклеювати ранку лейкопластиром - під ним шкіра упріває. Не допускайте того, щоб дитина розчісувала «ґудзичок». Пам'ятайте, що неправильний догляд за місцем введення туберкуліну може вплинути на результат проби!!!

Коли не ставлять пробу Манту?

  • Шкірні захворювання;
  • Гострі й хронічні інфекційні й соматичні захворювання в стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після скасування карантину);
  • Алергійні стани протягом місяця після будь-якого щеплення;
  • Епілепсія;

Проба Манту й щеплення:

Введення проби Манту не проводиться в один день із щепленнями, тому що збільшується ризик фальшивопозитивних реакцій. Щеплення можуть проводитися без обмежень відразу після оцінки результатів проби.

Якщо щеплення проводяться до введення проби, то з метою уникнення взаємовпливу інтервал введенням інактивованих (убитих) вакцин, таких як проти грипу, дифтерії й правця тощо, і постановкою реакції Манту повинен складати не менше 4 тижнів. Це однаково стосується також введення сироваток і імуноглобулінів. У випадку проведення щеплень живими вакцинами (кір, паротит, краснуха.) цей інтервал бажано збільшити до 6 тижнів.