ua

ДБСТ у карантині. Поради сім’ї Олександра Кузнєцова з Рубіжного щодо виживання батьків

14.04.2020

Ми продовжуємо серію публікацій «ДБСТ у карантині Методи виживання». Наш попередній спікер – киянка Наталія Басараб і активна учасниця заходів програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» розповіла, що важливо дотримуватися режиму, іноді йти у відрив і щотижня проводити самоаналіз. Докладніше – читайте тут https://sirotstvy.net/ua/news/dbst-v-karantyni-4-kroky-do-novogo-zhyttya-v-izolyatsiyi-vid-sim-yi-basarab/

Цього разу фахівці програми розмовляли з головою ДБСТ із Рубіжного (Луганська область), активним спікером порталу sirotstvy.net Олександром Кузнєцовим. Прийомний тато розповів, як йому вдається впоратися з навчанням 10 різновікових дітлахів, які виховуються зараз у їхньому ДБСТ.

КРОК № 1. Усі 10 діток тато зареєстрував під своїм акаунтом

«Як у більшості школярів, мої 10 дітей навчаються через систему Classroom, – каже Олександр Кузнєцов. – Зрозуміла річ, що в нас немає десяти комп’ютерів, а лише чотири, і на всіх не вистачає. Щоб вийти з положення, я зареєстрував усіх своїх дітей під одним своїм акаунтом, сам отримую й роздаю завдання дітям, а потім сканую та надсилаю. Це зараз займає більшу частину мого часу. Іноді відчуття, що я весь день тільки сканую їхні роботи та надсилаю. Нещодавно я пройшов тест із математики з п’ятикласниками Глібом і Лілею. Причому Гліб пройшов його легко й навіть граючи, а Ліля ридала й казала, що вперше бачить цю тему. Я побурчав про те, що вона погано слухала в класі, але пояснив – й обоє в результаті склали на 12 балів. І тільки потім з’ясувалося, що це був Дашин тест 6 класу! Даша, звичайно, теж пройшла його на 12. Знайомі потім жартували, що такими темпами до кінця карантину всі наші діти школу закінчать. Тому цей варіант досить складний для мене самого, але це єдина можливість охопити всіх дітей і хоч якось контролювати виконання».

КРОК № 2. Визначити пріоритети

«Ця система навчання добра, якщо вчителі ставляться до неї адекватно, – продовжує Олександр. – Перші тижні я дуже намучився, коли всі 10 дітей намагалися зробити ВСІ домашні завдання, включно зі співом, працею, фізкультурою. Чесно, думав, що помру. Потім прочитав пораду у ФБ, що в таких ситуаціях, коли в родині багато дітей, потрібно визначити пріоритети. А саме – передусім робити те, що важливіше та складніше.

По-перше, деякі завдання ми просто не можемо фізично виконати. Наприклад, для уроку праці зробити макраме. Де мені купити матеріали для цього завдання? У моєму місті просто цього зараз ніхто не продасть. Мені б зошити купити встигнути, поки їх не розібрали інші! Тому, на жаль, у системі наших пріоритетів довелося трохи відсунути трудове навчання, музику, фізкультуру…

По-друге, деякі вчителі зовсім не думають про сім’ї, де більш ніж одна-дві дитини. Викладають контрольні завдання, не попереджаючи, або на пів години все, або ще якось, що ми просто фізично не встигаємо їх відстежити. Спочатку я дуже засмучувався, а потім прийняв рішення: заспокоїтися й робити те, що ми встигаємо. Якщо вчитель не прагне до того, щоб учні встигли виконати його завдання, то ми, батьки, мало чим можемо допомогти. Потрібно виробити в собі «запобіжник від вигорання».

КРОК 3. На кілька днів міняти оточення

«Я вже помітив, що до кінця тижня від сидіння на одному місці ми всі починаємо злитися, діти частіше починають сваритися, тому намагаємося виїжджати на дачу, – каже прийомний тато. – У нас у ДБСТ теж свій дім, але дача – це інше. Її ми придбали свого часу не для того, щоб картоплю вирощувати, а щоб перезавантажуватися, відчути життя по-іншому. На дачі я спеціально не проводжу інтернет, щоб ми всі відпочили та перезавантажилися. Ми садимо дерева, чагарники, діти бігають.

Увечері ми разом дивимося фільм, який я завантажив на флешку. Так кілька днів – і напруга спадає. Нещодавно спостерігали, як журавлі прилетіли. Ви знали, наприклад, що вони, і справді, сурмлять? Це неймовірно! До речі, як ми, роблять багато наших ДБСТ, і це дуже ефективно. Головне – щоб було куди виїхати хоча б на декілька днів».