Чому так важливо не переривати прийом протитуберкульозних препаратів?
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке піддається лікуванню.
Лікування туберкульозу тривале і не завжди приємне. Воно може супроводжуватися побічними ефектами від прийому протитуберкульозних препаратів. Але сьогодні 95% хворих на туберкульоз легень повністю виліковуються.
Сучасне лікування туберкульозу легенів проводиться на фоні лікувального режиму, раціональної дієти, аеротерапії, лікувальної фізкультури і загартовування. При вираженій декомпенсації (погіршення стану, викликане основним захворюванням), інтоксикації (отруєння організму отрутами і токсинами), високій температурі тіла призначається постільний режим.
В основі дієтотерапії при туберкульозі лежить збільшення кількості повноцінних білків тваринного походження, вершкового і рослинного масла, молока, вітамінів (свіжі овочі) тощо. Харчування хворого залежить від його індивідуальних особливостей. Дієта складається відповідно до інтенсивності процесу та ускладнень з боку інших органів і систем. Дитина, що народилася у жінки, хворої на туберкульоз, повинна отримувати штучне вигодовування.
Лікування туберкульозу складається з двох фаз: інтенсивної і підтримуючої. Під час інтенсивної фази відбувається швидка загибель основної кількості мікобактерій, в результаті чого хворі перестають бути заразними і їх самопочуття покращується. Мінімальна тривалість інтенсивної фази – 2 місяці. Але в організмі хворого частина бактерій знаходиться у «сплячому» стані. Щоб впливати на цю групу бактерій, необхідно продовжувати курс лікування – це вже підтримуюча фаза. Мінімальна тривалість підтримуючої фази – 4 місяці.
Дуже часто під час підтримуючої фази хворий починає добре почуватися. У цей період на тлі відносно хорошого самопочуття виникає бажання припинити прийом протитуберкульозних препаратів. І це є дуже великою небезпекою для подальшого одужання.
При недотриманні термінів лікування і перериванні лікування ті бактерії, що залишились, можуть викликати новий епізод захворювання і набувати стійкості до протитуберкульозних препаратів. Під час всього періоду лікування пацієнт повинен отримувати добову дозу препаратів в один прийом згідно з запропонованим режимом. Приймання таблеток в декілька прийомів призводить до зниження концентрації ліків в крові, що також може призвести до розвитку стійкості. Тобто, для того щоб назавжди розпрощатися з діагнозом «Туберкульоз», потрібно виконувати всі призначення лікаря, не пропускати прийом препаратів, і найважливіше – самостійно не скасовувати і не призначати будь-які препарати.
Що ж означає «набути стійкість до протитуберкульозних препаратів або захворіти на МЛС-ТБ»?
Як правило, туберкульоз можна вилікувати за допомогою чотирьох стандартних протитуберкульозних препаратів, або препаратів першого ряду. При неправильному вживанні або призначенні цих ліків може розвинутися туберкульоз із множинною лікарською стійкістю (МЛС -ТБ). Він розвивається у випадку стійкості бактерій туберкульозу, як мінімум, до ізоніазиду і рифампіцину – двох найпотужніших протитуберкульозних препаратів.
Для лікування МЛС-ТБ потрібна триваліша терапія препаратами другого ряду, які коштують дорожче і викликають більше побічних ефектів.
Існує ще один різновид туберкульозу – туберкульоз із широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ).
ШЛС-ТБ – це туберкульоз, який на додаток до лікарської стійкості, властивої для МЛС-ТБ, стійкий до всіх фторхінолонів і, як мінімум, до одних з трьох ін'єкційних ліків другого ряду (капреоміцину, канаміцину або амікацину).
ШЛС-ТБ може розвинутися в тому випадку, коли ці препарати другого ряду також неправильно застосовуються і тому стають неефективними. У зв’язку з тим, що ШЛС-ТБ стійкий до препаратів і першого і другого ряду, вибір терапії суттєво обмежений. Тому життєво важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря і своєчасно приймати всі препарати.
Джерело: Likar.info
